Необхідна реалістична ревізія пріоритетів переозброєння – висновки УІБД

Україна може стати об’єктом збройного нападу, в тому числі і з застосуванням ядерної зброї, тому слід припинити готуватися до війн минулого, розгорнувши підготовку до майбутніх війн.

11 липня у військовому відомстві під час проведення засідання Міжвідомчої робочої групи з питань проведення оборонного огляду та розгляду доповіді «Ймовірні сценарії виникнення та розвитку ситуацій воєнного характеру на середню та довгострокову перспективу» військовими фахівцями було зазначено, що чотири з восьми прогнозованих аналітиками ГУР Міноборони воєнних сценаріїв передбачають реальний захист суверенітету та територіальну цілісність України. При цьому у військовому відомстві України вважають найбільш небезпечним для України сценарій збройного конфлікту всередині України, який створено та підтримується ззовні з метою зміни державного устрою та конституційного ладу або для зміни військово-політичного керівництва. Другим за небезпечністю сценарій, на думку військових фахівців, є повномасштабне застосування Росією воєнної сили проти України. Третім за небезпекою сценарієм є втягування України у збройний конфлікт, четвертим – прикордонний збройний конфлікт, який може бути лише створенням приводу для проведення проти України масштабної воєнної операції. При цьому у Міноборони вже приступили до створення об’єднаної оперативної концепції застосування ЗСУ, яка має бути готова у жовтні ц.р.

Під час обговорення і погодження документу «Майбутнє безпекове середовище 2030: стратегічне бачення (попередній опис)», який став результатом роботи виконання першого завдання основного етапу оборонного огляду, фахівці військового відомства визначили й так званих «чорних лебедей» — надзвичайні ситуації у безпековому середовищі навколо України. Серед таких розглядається й збройний напад на Україну з боку РФ, і зазначається, що Україна може стати об’єктом збройного нападу, в тому числі і з застосуванням ядерної зброї. Враховуючи, що Україна не є членом міжнародних безпекових коаліцій та союзів, зовнішня військова допомога вважається малоймовірною. Тобто, відбиття зовнішньої агресії з боку Росії та захист суверенітету та територіальної цілісності сили оборони України будуть здійснювати самостійно, без допомоги іноземних держав або за умов помірної військово-політичної підтримки.

Цікаве напуття наприкінці заходу надав військовим розробникам перший заступник міністра оборони України Іван Руснак. А саме, на думку воєнного чиновника, дуже важливо вірно визначити шляхи розвитку ЗСУ, щоб не створювати «зайві спроможності», які не дозволять силам оборони виконати завдання в умовах одного з таких сценаріїв. Та, з іншого боку, не залишитися без потрібних для протистояння з противником спроможностей.

Визначені військовими фахівцями загрози майже повністю збігаються із баченням недержавних експертів Українського інституту безпекових досліджень (УІБД). А саме, до ключових загроз Україні воєнного характеру аналітики віднесли наступні:

  • реалізація Росією повномасштабного воєнного сценарію з метою захоплення України та перетворення на політично підконтрольну РФ;
  • дестабілізація обстановки воєнним шляхом на частині території (шляхом розгортання війни різного ступеню масштабності та різного ступеню інтенсивності, в тому числі, із захопленням територій України, ураженням стратегічно важливих об’єктів та ін.) з метою зміни військово-політичного керівництва та державного ладу.
  • продовження довготривалої війни низької інтенсивності, спрямованої на нанесення уражень особовому складу сил оборони та втрату довіри народу України до наявного військово-політичного керівництва, стимулювання провокацій та масових зворушень з метою зміни державного ладу та перетворення України на політично підконтрольну РФ територію.

Водночас бачення створення механізмів зменшення загроз у експертів УІБД дещо відрізняється. Начебто існують очевидні речі. Зокрема, до шляхів нейтралізації (суттєвого зменшення) ключових воєнних загроз зазвичай відноситься нарощування різних спроможностей держави (бойового потенціалу) та формування комплексу воєнних і невоєнних методів протидії, зокрема, нарощування чисельності Збройних Сил України та мобілізаційного резерву (з розгортанням Військ територіальної оборони) та прискорення переозброєння ЗСУ новітніми зразками озброєння та військової техніки (ОВТ). До того ж, розвиток асиметричних можливостей – у вигляді, потужних Сил спеціальних операцій та ракетного щиту стримування. Фахівці УІБД стверджують, що Україна в умовах суттєвих обмежень для нарощування бойового потенціалу має зробити акцент на удосконаленні системи переозброєння ЗСУ.

Що ж до обмежень, вони стосуються передусім:

  • дефіциту ресурсних можливостей держави (реальні обсяги переозброєння ЗСУ в межах Держоборонзамовлення протягом останніх трьох років не перевищували еквіваленту 600 млн дол., що за таких умов робить нереальним масове переозброєння на новітні системи протягом наступних 5 – 7 років);
  • стан розробок ключових ОВТ та прогнозовані цикли реалізації їх серійних виробництв свідчать про те, що масове переозброєння може розпочатися з 2021 – 2022 рр;
  • ключові наявні ризики в управлінні ОПК, а також досвід організації виробництв в межах ДОЗ протягом останніх трьох років свідчать, що за умов гірших сценаріїв масове переозброєння буде здійснюватися не раніше, ніж з 2023-2024 років.

З іншого боку, наявні загрози з боку Росії зростатимуть після парламентських виборів, особливо, якщо проросійська політична сила виявиться спроможною вийти за 15% прихильників. Хоча електоральні настрої досить мінливі та повністю не відображують панорами політичних поглядів, лідери цієї сили бачать Україну виключно у складі РФ. Кремль же налаштований діяти рішуче, з нарощуванням активності після завершення виборів та формування позицій. То ж, самий час думати про організацію всебічного захисту України.

 

Джерело: opk.com.ua