Ключові воєнні виклики Україні та можливості реагування держави

7 серпня під час круглого столу обговорювались можливі для України воєнні сценарії, їх форми та можливості країни у запобіганні негативним воєнним сценаріям. У обговоренні взяли участь члени правління УІБД, експерти Валентин Бадрак, Сергій Згурець та Олексій Грідін, помічник керівника Офісу Президента України Іван Апаршин та Віктор Соколов, перший віце-президент Інституту Горшеніна

Валентин Бадрак, експерт, член правління УІБД:

Україна вимушена готуватись до війни і єдине, що може зупинити агресію – ставка на новітні технології, створення цифрової, автоматизовано керованої професійної армії.

Великі втрати, які днями понесли Збройні сили України на Донбасі – це величезний виклик новій владі, тому що такі втрати людей на фронті постійно – це роз’єднує наше суспільство”заявив в ході круглого столу в Інституті Горшеніна Валентин Бадрак, член правління Українського інституту безпекових досліджень (УІБД).
Україна вимушена готуватися до війни, тому що вона прагне миру, констатував Валентин Бадрак

“ Ми наполягаємо на тому, що Україна має почати по-іншому дивитися на зовнішній вигляд свого війська, кардинально переглянути вигляд українських Збройних Сил та зробити ставки на нові технології. Маючи дефіцит ресурсів, дефіцит державного оборонного замовлення і зважаючи на переозброєння інших країн, ми не маємо жодного шансу вступити в лінійну війну п’ятого покоління і вийти переможцем. Тому нам треба шукати інші парадигми, які можуть бути пов’язаними з новими технологіями, зі створенням нової цифрової, автоматизовано керованої професійної армії. Саме це може змусити Кремль відмовитися від зовнішньої агресії”, – заявив член правління УІБД.

Валентин Бадрак заявив, що вибухова ситуація всередині країни, що підтримується зовні Росією становить для нас перманентну загрозу. “Росія здатна мобілізувати парамілітарні групи, здатна використовувати ДРГ для того, щоб нанести ураження нашим базам і поставити під сумнів відповідь України на військову агресію”, – наголосив він.

Також експерт підкреслив: “Щодо військової агресії, Росія здатна нанести близько трьох тисяч високоточних пусків різноманітних ракет і застосувати авіацію проти українських збройних сил, забезпечивши знищення стратегічних об’єктів збройних сил і держави. Але цей сценарій аналітики вважають можливим за умови, що ідея політичного реваншу в Україні зазнає провалу”.

Сергій Згурець, експерт, член правління УІБД:

Генштаб і Міноборони опрацьовують чотири сценарії збройної агресії проти України

Найбільш ймовірний сценарій – збройний конфлікт всередині держави, інспірований і підтриманий зовні.

Генштабом і Міністерством оборони України, розроблюється низка концептуальних документів, спрямованих на визначення сценаріїв агресії проти України і варіантів протидії їм.

На підставі документу “Майбутнє безпекове середовище 2030: стратегічне передбачення” визначені ймовірні сценарії виникнення та розвитку ситуацій воєнного характеру в Україні. “Ці сценарії є вихідними даними для Міністерства оборони та Генштабу, як і яким чином реагувати потім на ці сценарії, якими силами та заходами”, – зазначив експерт.

Сергій Згурець зазначив, що сценарії були сформовані на основі методів експертного опитування та із застосуванням програм штучного інтелекту. “Як би це гучно не звучало, але ми дійшли до рівня, коли на основі штучного інтелекту можемо обробляти і прогнозувати великі обсяги даних і таким чином виокремлювати сценарії, які будуть найбільш ймовірні в перспективі десяти найближчих років”, – сказав він.

Фахівці виокремили чотири типи сценаріїв, в яких ключову роль відіграють збройні сили, і ще чотири – ті, в яких ключова роль належить складовим сектору безпеки і оборони, а збройні сили відіграють допоміжну роль.

“Сценарії можуть бути реалізовані окремо, або таким чином, що один провокує розвиток іншої, більш складної ситуації”, – зазначив Сергій Згурець.
Серед сценаріїв збройного конфлікту найбільш ймовірний – збройний конфлікт всередині держави, інспірований і підтриманий зовні. Інспірування конфлікту здійснюється за допомогою закордонних структур та сил спеціальних операцій і скероване на дестабілізацію ситуації в країні. Конфлікт спрямований на те, щоб влада в Україні прийняла рішення, які потрібні агресорам.

Другий сценарій, що вважається ймовірним і найбільш небезпечним, – повномасштабне застосування військової сили Російською Федерацією. Він спрямований на знищення військової і економічної потужності нашої країни. Причому реалізація такого сценарію передбачає заходи, що здійснюватимуться в короткий проміжок часу, аби мінімізувати ризики протидії і ризики (для агресора) зовнішньої допомоги Україні. Цей сценарій передбачає, що Україна буде здійснювати оборону, спираючись лише на власні сили й можливості. Військова допомога зовні можлива лише в тому випадку, якщо наш спротив буде розтягнутий на деякий час, і у закордонних партнерів буде час оговтатись від такої дії Російської Федерації.

Третій сценарій, відзначив Сергій Згурець, – менш ймовірний, але не менш небезпечний. Це – втягування України в конфлікт між іншими державами, одна з яких є суміжною з нашою державою. Або виникнення глобальної війни між Російською Федерацією та Заходом. Україна опиняється в центрі такого протистояння, з усіма негативними наслідками для населення та військової і економічної потужності країни.

Четвертий сценарій вважається ймовірним, середнього рівня небезпечності. Це – прикордонний конфлікт на окремих напрямках, скерований на захоплення окремих плацдармів. Цей конфлікт також може бути першим етапом для широкомасштабного вторгнення, як найбільш небезпечної загрози.
Виходячи з оцінки цих сценаріїв, Генеральний штаб зараз опрацьовує варіанти протидії їм, зазначив Сергій Згурець.

Олексій Грідін, експерт, член правління УІБД:

“Завдання України – зробити потенційні втрати агресора такими, щоб унеможливити саме прийняття рішення почати агресію проти України.

Під час круглого столу Олексій Грідін зазначив: “Завдання України – зробити потенційні втрати агресора такими, щоб унеможливити саме прийняття рішення почати агресію проти України.

Україна не може протидіяти повномасштабному вторгненню Росії, але ми можемо протиставити такі умови, що оцінка можливих втрат з боку агресора призведе до неможливості прийняття такого рішення в принципі. І це – основне завдання оборонної політики України.

“Відповідно, все доктрини і програми мають виходити саме з цього: що повинна зробити Україна, які кроки, які ресурси і куди направити, щоб саме рішення втягнути нас в повномасштабний конфлікт виявилося неможливим”, – зазначив експерт.

Іван Апаршин, помічник керівника Офісу Президента України:

Україна повинна готуватися до агресії РФ, як Японія до цунамі. ЗСУ та країна в цілому мають готуватися до можливої агресії.

“Збройні сили України і країна в цілому повинні готуватися до можливої ​​агресії”, – заявив в ході круглого столу УІБД та Інституту Горшеніна Іван Апаршин, помічник керівника Офісу Президента України.

“Я не кажу про рівень цієї агресії, її масштаб, але до неї треба готуватися. І це нормально. Японія ж готується до цунамі. Вони не знають, коли це цунамі буде, які його розміри. Японія завжди готується задля того, щоб наслідки цунамі були найменшими. На сьогоднішній день Україна – це та ж Японія, яка готується до цунамі “, – зазначив Іван Апаршин.

“Як експерт, маючи відповідні цифри, документи, аналіз, я стверджую, що в найближчій або, можливо, в середньостроковій перспективі збройний конфлікт з Росією є ймовірним”, – заявив Іван Апаршин, підкресливши , що це – його експертна думка, а не позиція Офісу президента України. Він, також , заявив, що аналіз даних показував ймовірність конфлікту з Росією ще десятиліття тому, і про це були повідомлені РНБОУ, Генштаб і перші особи держави.