Як врятувати авіацію України

У середньостроковій перспективі бойова авіація України може зіткнутися з проблемою тотального переозброєння, коли у стислі терміни та з урахуванням економічних можливостей держави цю проблему буде вирішити вже вкрай важко. Цей найгірший сценарій станеться, якщо сьогодні військово-політичне керівництво країни не почне завчасно розглядати цю проблему та вживати заходів з поступового переозброєння Повітряних Сил ЗС України на нові бойові літаки.
Фото: opk.com.ua

Прогнозовані терміни перебування авіаційної техніки у бойовому складі – літаків типу Су-27, МиГ-29, Су-25 – головно вичерпуються у період 2025-2030 рр. Щонайменше, такими часовими оцінками нині оперує командування ПС ЗС України.

Нині підтримання рівня бойового потенціалу старіючого парку бойової авіаційної техніки, як і раніше, досягається шляхом модернізації в процесі виконання її ремонту та продовження строку служби. Проте з урахуванням все частіше виникаючих проблем з забезпеченням ремонту літаків (через закінчення запасів агрегатів, блоків, застарілості елементної бази та ін.), завершення термінів служби парку бойових літаків в Україні може наступити раніше запланованих термінів.

Це означає, що формування підходів до заміни парку бойових літаків в Україні вже сьогодні є надзвичайно актуальним. Це – найскладніша проблема в галузі воєнно-технічної політики України на найближчі п’ять років. Ціна її вирішення – збереження або втрата бойової авіації.

Саме тому наша редакція пропонує вашій увазі матеріал, що ґрунтується на оцінках та пропозиціях, які були підготовлені фахівцями Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України (далі Інститут) за даною проблемою.

Статус кво

За оцінкою Командування Повітряних Сил, існуючий парк бойових літаків з урахуванням продовження термінів їх служби та ресурсу, може знаходитися у складі Збройних Сил України до 2025-го – 2030 року. Програмно-цільовий метод планування розвитку озброєння та військової техніки передбачає, що заходи з заміни парку бойових літаків в Україні повинні бути завчасно сплановані. Крім того, повинні плануватися не лише фінансові ресурси, а також конкретні результати: наприклад, переозброєння однієї (двох, трьох та ін..) авіаційної ескадрильї на новий тип бойового літака, отримання нових підвищених бойових можливостей цього підрозділу (підрозділів) при виконанні завдань за призначенням.

Проте нині потрібні випереджальні у часі дії. Адже у 2025-2030 рр. може не вистачити часу та фінансового ресурсу для вирішення такої надскладної проблеми, як заміна парку бойових літаків в Україні. Тож є потреба завчасно звернути увагу науковців, експертів з озброєння, відповідальних посадових осіб Міністерства оборони, Генерального штабу, Повітряних Сил, представників ДК “Укроборонпром”, РНБО України на проблему заміни парку бойових літаків в Україні.

Проведений аналіз показав, що, окрім України, лише декілька країн Європи (Румунія, Болгарія) остаточно не завершили оновлення парку бойових літаків. При цьому деякі країни не мають або вже втратили відповідні парки бойових літаків у складі своїх збройних сил.

Суміжні з Україною або близькі за економічним розвитком країни сформували достатньо чітке бачення щодо оновлення чи заміни парку власних бойових літаків, ухвалили відповідні програми або уклали контракти щодо переозброєння у цій царині. Зокрема, це такі країни, як Польща, Чехія, Румунія, Угорщина, Білорусь, Туреччина та В’єтнам.

Укладені цими країнами контракти якраз і були основою для фахівців ЦНДІ ОВТ ЗС України для кількісно-якісного аналізу перспективного парку бойових літаків оточуючих країн, та підходів до власного переозброєння. Адже зрозуміло, що Україна у заміні свого парку повинна орієнтуватися на досвід європейських держав (в першу чергу, членів НАТО) та країн, близьких за економічним розвитком.

Для подальшого аналізу було обрані три класи бойових літаків:

  • Багатофункціональні винищувачі;
  • Учбово-бойові літаки з турбореактивною силовою установкою;
  • Учбово-бойові літаки з турбогвинтовою силовою установкою.

Основними критеріями для оцінок були: вартість літака, у тому числі його життєвого циклу, гарантія збереження серійного виробництва у 2025 році, наявність довгострокових контрактів, перебування на озброєнні в арміях європейських країн (країн членів НАТО).

Оцінка варіантів заміни парку бойових літаків в Україні здійснюється за наступним порядком:

  • Визначення мінімальної кількості літаків які планується закупити для заміни парку на першому етапі переозброєння
  • Визначення класу бойового літака на який планується оновити парк
  • Оцінка достатності фінансових ресурсів для заміни парку відповідно до обраного класу

У разі нестачі фінансового ресурсу, відбувається зміна варіанту та обрання іншого класу літака, за рахунок зменшення амбіцій в частині функціональних можливостей літака.

Обираємо за економічним критерієм

З тактичних міркувань, мінімально необхідна кількість літаків будь-якого типу, що може закуповуватись для оновлення авіапарку – 12 літаків. Це одна авіаційна ескадрилья, окремий підрозділ, який здатний самостійно вести бойові дії.