Як забезпечити розвиток оборонних технологій в Україні

Оцінка співвідношення військових потенціалів РФ (навіть без урахування її ядерної зброї) і України свідчить не на користь нашої держави. Як за кількісними, так і за якісними показниками російський військовий потенціал значно перевищує відповідні показники України. Спільна розробка двох інститутів - НІСД та УІБД.

1. Деякі висновки з аналізу оборонних можливостей України
Оцінка співвідношення військових потенціалів Російської Федерації (навіть без урахування її ядерної зброї) і України свідчить не на користь нашої держави. Як за кількісними, так і за якісними показниками російський військовий потенціал значно перевищує відповідні показники України. До того ж, розрив у їхніх якісних параметрах має тенденцію до зростання: в останні роки Росія прискорено оновлює арсенал звичайних засобів збройної боротьби. Так, на початок 2019 року загальна оснащеність російських збройних сил сучасними зразками озброєння і військової техніки (ОВТ) зросла до 61 % (у сухопутних військах – 48,3 %, у повітряно-космічних силах – 74 %, у військово-морському флоті – 62,3 %, у повітряно-десантних військах – 63,7 %).

У той же час у силах оборони України цей показник не перевищує 10 %. Основу їх технічного оснащення становлять зразки ОВТ 70 – 80 років минулого століття, які морально і фізично застаріли. Це суттєво знижує спроможності наших сил оборони, обмежує можливості опанування ними нових форм і способів ведення збройної боротьби, у тому числі з асиметричної протидії російській агресії. А саме це є однією з основних умов для стримування значно переважаючого за чисельністю та оснащенням противника від подальшої ескалації збройного конфлікту, а також здійснення ним повномасштабної агресії проти України.

Російська агресія призупинила довготривалу стагнацію Збройних Сил та інших складових сил оборони України, у тому числі в питаннях оснащення ОВТ. Більш ніж у 3 рази зросли обсяги фінансування Збройних Сил України, а витрати на розвиток ОВТ – майже у 9 разів. Однак, основні фінансові, матеріальні і виробничі ресурси у 2014 – 2019 роках були зосереджені на ремонті, відновлені боєздатності та частковій модернізації наявного озброєння і військової техніки. Виробництво нових їх зразків здійснювалося в обмеженій кількості, без належної системності, інколи хаотично, у деяких випадках ­– з пріоритетом інтересів окремих фінансово-промислових груп.

Відтак оборонна промисловість України у більшості випадків була змушена орієнтуватися на виконання низькотехнологічних (low-tech) робіт, пов’язаних лише з ремонтом та частковою модернізацією озброєння. Така спрямованість зусиль вітчизняної оборонної промисловості, об’єктивно обумовлена російською агресією і довготривалим періодом стагнації сил оборони, негативно позначилася на інноваційній діяльності. А головне, в Україні наразі відсутня ефективна система наукових досліджень і впровадження новітніх технологій для створення сучасних ОВТ.

З огляду на зазначене, з метою впровадження ефективної системи організації та проведення наукових досліджень зі створення інноваційних оборонних технологій (далі – ОТ) для розробки на їхній основі високотехнологічних озброєнь, доцільно було б утворити центральний орган виконавчої влади – Агентство з розвитку оборонних технологій (далі – Агентство).

2. Функції Агентства
Агентство має організовувати виконання завдань зі створення нових ОТ, які можливо впроваджувати для розробок і виробництва високотехнологічних озброєнь (далі – ВТО), найбільш затребуваних силами оборони України. Агентство має формулювати, які ОТ потрібні для ВТО, організувати дослідження та експертну оцінку таких ОТ або організувати розробку необхідних ОТ.

3. Основні завдання Агентства
Першочерговим завданням Агентства після його створення має бути проведення аудиту результатів виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у державних і, за їх згодою, приватних підприємствах і наукових установах щодо створення інноваційних ОТ та їх впровадження в розробку і виробництво ВТО.

У подальшій діяльності Агентство здійснюватиме:

  • реалізацію державної військово-технічної політики в частині розвитку нових оборонних технологій (за прикладом американської агенції DARPA, яка функціонує у складі Міноборони США);
  • визначення пріоритетних напрямів наукових досліджень, відбір передових ідей та інноваційних проектів для прискореного розвитку ОТ;
  • організацію розробок перспективних ОТ, стимулювання розвитку та впровадження їх у конкретні зразки ВТО;
  • об’єднання зусиль наукових підрозділів державних та приватних секторів для інтеграції передових ідей і розробок ОТ.