Не “Байрактаром” єдиним: 5 порад, з виконанням яких нашим промисловцям та військовим не варто баритись
У середньостроковій перспективі бойова авіація України може зіткнутися з проблемою тотального переозброєння, коли у стислі терміни та з урахуванням економічних можливостей держави цю проблему буде вирішити вже вкрай важко. Цей найгірший сценарій станеться, якщо сьогодні військово-політичне керівництво країни не почне завчасно розглядати цю проблему та вживати заходів з поступового переозброєння Повітряних Сил ЗС України на нові бойові літаки
Аналіз технічного рівня озброєння і військової техніки (ОВТ) Збройних Сил України (ЗСУ) демонструє, що він не відповідає запитам військового часу. Причиною цього стала багаторічна хронічна нестача бюджетних коштів для модернізації існуючих і розробки нових видів озброєння. У найближчі роки у багатьох із них закінчиться технічний ресурс експлуатації, що може привести до подальшого зниження боєздатності армії
Україна може стати об’єктом збройного нападу, в тому числі і з застосуванням ядерної зброї, тому слід припинити готуватися до війн минулого, розгорнувши підготовку до майбутніх війн
Україні потрібна чітка системи прийняття державних рішень щодо імпорту озброєнь – керівник ЦДАКР. Для формування системи прийняття державних рішень щодо означеного імпорту існує низка вагомих передумов.
У спадщину Україні від СРСР дісталося 1810 підприємств військово-промислового комплексу Радянського Союзу, серед яких було декілька сотень науково-дослідних інститутів (НДІ) та конструкторських бюро (КБ) союзного значення. При цьому деякі школи, зокрема, ракетобудування, танкобудування, радіолокації, гідролокації та інші були провідними у світі. Зокрема, 12 з 20 найкращих ракет часів «Холодної війни» було розроблено на ДКБ «Південне» у Дніпрі.
