Армія – це щит будь-якої держави, і відповідальність Президента – підтримувати її

“Президент повинен зробити армію своїм союзником. Це фундаментальна річ. Тому що у ситуації, що склалася, без концептуально сильного союзника Президентові буде важко вести переговори, як внутрішні, так і зовнішні,”- заявив на круглому столі 4 грудня Олексій Грідін.

“Протягом шести років, що я займаюсь питаннями допомоги армії, я бачу одну велику проблему – відсутність концептуального бачення. Хто б не керував армією, у нього завжди було відсутнє бачення і розуміння, якою має бути армія, як функціонує цей механізм, яким він має стати в майбутньому та як цього досягти,”- продовжив Голова Ради волонтерів при МОУ.

“Дуже важливо, (оскільки така людина відсутня й зараз), щоб Президент взяв на себе цю місію і сформував групу спеціалістів, що зможуть допомогти йому в цьому. Це перше, що я би зробив. “- продовжив експерт.

Олексій Грідін зазначив, що первинним має стати розуміння того, що таке армія, і якою вона буде в подальшому. Це більш вірно стратегічно, оскільки визначає всі наступні кроки, всі доктрини, всі стратегічні документи, всі кадрові рішення та рішення по озброєнню. Це – першочергова складова і цю складову потрібно допомогти Президенту створити, оскільки він є Верховним Головнокомандувачем.

Другий важливий аспект: Президент повинен зробити армію своїм союзником. Це фундаментальна річ. Тому що у ситуації, що склалася, без концептуально сильного союзника Президентові буде важко вести переговори, як внутрішні, так і зовнішні. Державі буде складно себе, а наразі умови найагресивніші для країни. І сьогоднішній круглий стіл називається «Рубікон» не даремно.

9 грудня може скластися ситуація, що окрім армії не буде іншого фактору, що вплине на подальші рішення. Для Президента Армія має стати надійною опорою, лише так він отримає можливість впливати на переговори вже зараз. Зараз в України дуже слабка позиція і без такого рішення ми її не підсилимо.

“Про концептуальне бачення. Я завжди наводив приклад Естонії. Усі говорять, що це – маленька країна і там набагато простіше. Так, можливо. Але у 1993 році Головнокомандувачем став пан Йоханес Керт, який з радянської армії робив естонську, фактично – натівську. Була зібрана команда і протягом трьох місяців вона надала план дій, що був реалізований протягом трьох років. І естонські військові зрозуміли, якою має бути їх армія, чим вона важлива, вони розуміли свою проблематику, фінансування, які загрози перед ними стоять та чим вони можуть протистояти цим загрозам. У них було свідоме концептуальне бачення армії. Це саме те, що зараз повинен створити і наш Президент.

Надважливим є питання інформаційної політики, що має бути спрямована на підтримку Збройних сил, на підтримку саме солдат, офіцерів, військовослужбовців, ветеранів у першу чергу. Ми повинні сформувати позитивний імідж військового, захисника, підтримку його у суспільстві і саме Президент може зробити це достатньо легко, він має для цього всі можливості і розуміння. Я вважаю, що армія – це щит будь-якої держави, і відповідальність Президента – підтримувати її.”- також заявив Грідін.

Експерт зазначив, що владу постійно понижають до рівня прийняття тактичних рішень. У цьому була слабкість попередньої влади. Так відбувається і тепер: Президента та оточення постійно опускають на рівень повсякденної діяльності. Натомість, має бути усвідомлення: куди ми йдемо, навіщо нам це потрібно і як ми можемо це використати.

За своєю структурою, правилами формування, субординацією та розумінням сама Армія не може захищати та лобіювати свої інтереси перед Президентом. Потрібно розуміти, як побудована структура, як доходить інформація, як і де вона викривлюється, штучно чи іншим способом. Президент отримує формальні доповіді, що у війську все гаразд. У США є структура лобіювання, але в Україні склалася інша ситуація.

“Наша проблема не в тому, що нас не чують, а в тому, що доносять іншу картину, що керівник будь-якого рівня отримує від підлеглих змінену картинку. Тому що є покарання, тиск, звітність, декларативність. Я боюся, що ми будували «потемкінські села», а зараз почнемо будувати «потемкінські села» в євростандарті. Потрібна увага до цих питань, стратегічне розуміння, як все повинно бути: які потрібно прийняти зміни, кадрові рішення, які написати програми».- резюмував Олексій Грідін.