Горбулін оцінив нові виклики для України та шляхи зниження ризиків

Із закінченням президентської кампанії і вступом до повноважень нового президента країна увійшла в новий виток напружених і відповідальних буднів. Переформатування влади – це завжди нові виклики для держави. Поряд з ними існують і заморожені ризики, що дісталися у спадок від попередників.

Експертне середовище чуйно реагує на ситуацію, відчуваючи свою відповідальність в частині сприяння влади у вирішенні вузлових проблем. Саме для цієї мети ряд неурядових організацій та аналітичних центрів об’єдналися в Український інститут безпекових досліджень, маючи намір створити в країні об’єднаний центр аналітичної думки. Претендуючи зайняти місце одного з авторитетних вітчизняних think tanks, Інститут має намір запрошувати до взаємодії і спільної роботи значну кількість національних і західних експертів, що займаються проблематикою безпеки України.

Хочу підкреслити, що ми за конструктивний дискурс, який стосується найчутливіших струн національної душі – області безпеки.

Спробуємо в зв’язку з викладеним позначити ключові ризики і наше бачення їх рішень.

По-перше, необхідно в найкоротші терміни провести оборонний огляд, а також огляд оборонної промисловості, включаючи аудит держконцерну «Укроборонпром». Невідкладно повинна бути розроблена методика для проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони. Це дозволить отримати чітке уявлення про технологічну і виробничу базу, створити умови для запуску системи переозброєння сил оборони.

По-друге, необхідний оперативний і якісний аудит документів в області безпеки: Воєнної доктрини, Стратегії національної безпеки, Стратегічного оборонного бюлетеня. Деякої корекції вимагає і рамковий Закон України про національну безпеку.

Для вирішення цих завдань пропонується створити при Раді нацбезпеки і оборони експертну групу, в якій неодмінно повинні брати участь і недержавні експерти, включаючи представників створеного нами Інституту. До речі, і Закон України про національну безпеку прямо наказує організацію демократичного цивільного контролю через відповідні цивільні інституції.

Така конструктивна активність влади дозволила б негайно приступити до реалізації ряду завдань, які багато років чекали свого часу. Про що йде мова?

Перше. Україні необхідно змінити парадигму розвитку ЗСУ, залишивши, нарешті, в минулому радянську модель. Для цього необхідна реалістична програма створення в Україні професійної армії. Україні під силу зробити з паперової армії цифрову, реалізувати завдання створення і впровадження Єдиної автоматизованої системи управління ЗСУ, оснащення сил оборони стійким закритим зв’язком і сучасними системами РЕБ. У цій же площині лежить завдання створення ефективної державної системи ППО, а також ракетного щита, подальший розвиток Сил спеціального призначення, створення (нарешті!) нормального розвідувального співтовариства. І в центр цієї системи потрібно помістити не тільки «результат за всяку ціну», скільки життя солдата, сержанта, офіцера. Надалі, у міру реалізації програми створення професійної армії Україна прийде до її оснащення складними сучасними системами озброєння – ударними безпілотними авіаційними комплексами, робототехнікою, зброєю на нових фізичних принципах.

Друге. Україні необхідний ефективно працюючий і динамічно розвиваючийся ОПК, без якого неможливо налагодити результативну систему переозброєння армії. Розвиток ОПК можливий тільки за рахунок формування раціональної оборонно-промислової політики з акцентом на залучення приватного капіталу та іноземних інвестицій.

Як це зробити?

Почати з простих речей: відмови від РКМ (розрахунково-калькуляційних матеріалів, крім підприємств-монополістів), зміни ідеології ціноутворення (що передбачає отримання підприємствами прибутку і забезпечення власного розвитку), зміни ідеології роботи Управління військових представництв (військового приймання, яке замість контролю якості зброї контролює витрати підприємств), нарешті, повної лібералізації українського ринку військової та спеціальної продукції. Останнє дозволить прийти іноземному інвестору, який до сьогоднішнього не бажав втягувати себе в ризики на українському ринку, пов’язані з фактично нульовим прибутком в рамках виконання держоборонзамовлення і крайніми труднощами організації експорту озброєнь в треті країни (повна залежність не тільки від державних органів, а й суб’єктів господарювання, тобто, конкурентів).

До більш складних, але не менш необхідних завдань для нової влади відноситься наступне. Створення окремого Міністерства для реалізації оборонно-промислової політики держави, формування системи держгарантій для підприємств і зміни єзуїтських ставок при кредитуванні її оборонних підприємств. Необхідно прийняття низки законів, які, наприклад, унеможливлять закупівлі іноземної військової продукції, якщо є свої розробки.

Зауважимо, все перераховане відноситься до області адміністративних рішень, які вимагають політичної волі лідера.

Ще один вкрай важливий аспект діяльності нової влади. Мова про розвиток двосторонніх відносин з США при нарощуванні конструктивної взаємодії з НАТО, що може і повинно стати стрижнем зовнішньополітичних зусиль Києва. Стрижневе завдання двосторонніх відносин з США – ставки на отримання критичних технологій при втягуванні західних компаній в роботу на українському ринку. Створення наукомістких СП, придбання ліцензій, спільна робота на ринках третіх країн при взаємообміні технологіями і науковими досягненнями. Якщо зуміти заякорити в Україні американський бізнес, це стане не меншим запобіжником від військової небезпеки, ніж отримання від США ЗРС «Patriot».

Зрозуміло, позначене є далеко не повним переліком викликів для нового президента і його команди. Але це ті точки зростання в розвитку держави, які можуть істотно змінити геополітичну обстановку навколо України, перетворюючи країну на зону стабільності і результативності. В цілому новій команді доведеться вирішувати грандіозне завдання на світовій арені: Київ повинен переконати західний світ, і в першу чергу, Вашингтон, в тому, що Україна для Заходу є активом, а не пасивом. Що може перетворитися в збройну і надійно захищену вітрину Заходу. Хочу запевнити, що участь в розробках згаданих документів команди нашого Інституту може зробити їх більш якісними і всебічно аргументованими.

джерело opk.com.ua

Теґи