Пандемія – це завдання інтегрування всіх силових структур у форматі дієвого організму

“Боротьба з коронавірусом для війська - це, умовно кажучи, нове операційне середовище. Це нова реальність, в якій потрібно вести бойові дії.”- член Правління УІБД та директор Інформаційно-консалтингової компанії Defense Express

“Зараз намагаємося побачити, що відбувається у світі і як нам на це реагувати, і які наслідки це матиме. Хотів би розпочати з загальних теоретичних речей, які нас, начебто, не стосуються, але через певний час ми відчуємо наслідки всіх цих суттєвих змін.

У будь-якому разі ми розуміємо, що пандемія негативно впливає на боєздатність армії. Це суперечить самій структурі армії, яка має бути компактною і мобільною, а вірус як раз атакує структури, які є зосереджені. Люди, які працюють разом, найбільше попадають під таку загрозу. Тобто, пандемія знижує боєздатність армії, це вже відчули всі підрозділи усіх країн.

Суттєво скасовуються заходи міжнародної співпраці, що погіршує рівень навчання. Пандемія вплине на структуру армії, тому що, як я розумію, ми тепер більше будемо чути про те, що потрібно розширювати медичні підрозділи, чи підрозділи, які здійснюють РХБ-захист, ці напрямки будуть достатньо актуальними.

Пандемія підштовхує армію до виконання поліцейських функцій. І це несе у собі ризики щодо обмеження певних громадянських свобод і прав. Виникає питання: що важливіше? Потенціал поліцейських армій чи громадянські свободи?

Пандемія збільшить вимоги до того, що країни повинні мати більші мобілізаційні і стратегічні резерви. Тому що зараз ситуація і з масками, і з забезпеченням   змушує усіх звертати більше уваги на на власний потенціал,”- заявив експерт.

Далі Сергій Згурець зазначив: “Можна спрогнозувати, що у перспективі будуть зменшені витрати на оборону, тому що сегмент медицини почне бути пріоритетним. І деякі країни, аби ліквідувати наслідки пандемії, почнуть робити ставку на інші напрямки. Але у будь-якому разі все це ми відчуємо згодом, а зараз ми говоримо про те, що ми перебуваємо в унікальній ситуації. Наші збройні сили повинні, з одного боку, виконувати функції як структура, яка повинна бути потужною, захищати він зовнішнього агресора, а країна має бути настільки потужною, щоб забезпечити функціонал всього цивільного населення держави. І так само Збройних Сил.

“Ми знаходимося у суттєво унікальній ситуації у порівнянні з Європою, тому що у нас загроз є значно більше.

Ситуація як в збройних силах, так і в державі через певний час стане більш критичною.

Боротьба з коронавірусом для війська – це, умовно кажучи, нове операційне середовище. Це нова реальність, в якій потрібно вести бойові дії. І тут головний тягар лягає на командирів. Окрім лінійних викликів з’являються нові – вірус як загроза, певний перелік заходів, яким чином цьому протидіяти, щоб забезпечити спроможність свого підрозділу виконувати бойові завдання в цих нових умовах. І це завдання не адміністративне, не медичне, а військове, яке покладається на командира. Командир має забезпечити довіру до себе, поінформованість підлеглих, керованість підрозділу, і знайти доведення інформації своїм підрозділам, як діяти в цих умовах, не чекаючи інформації зверху чи коли медики знайдуть засоби, які мінімізують ризики. Це новий виклик для військового в новому операційному середовищі.

Наприклад, Командувач американського контингенту,  розташованого у Південній Кореї,  особисто у твітері проводить інформування підлеглих, використовує всі соціальні мережі, щоб забезпечити керованість підрозділів і довіру до керівного складу. Це той елемент, який не можна ігнорувати, “- розповів член Правління УІБД.

“Щодо окремих викликів. Ми говоримо про маски. Але є маски, потім збиття температури, а потім апарати штучної вентиляції легенів, і я особисто буду суворим критиком роботи Укроборонпрому, якщо їхні розмови про апарати штучної вентиляції легенів так нічим і не завершаться. Тому що фактично- це питання ДОЗу,  нових потреб збройних сил і суспільства. За короткий час потрібно розгорнути виготовлення апаратів ШВЛ.

Турецька компанія Берехтар, яка робила безпілотники, зараз виготовляє такі апарати для Туреччини, в Індії зробили апарати, які виготовляться у короткий проміжок часу. Так от, питання ДОЗу – це у короткий проміжок часу створити і налагодити серійне виготовлення цих апаратів. Якщо за часів Радянського Союзу виробництво танку Т-34 який був розроблений в Харкові з вересня по грудень, було перенесено за Урал, а в грудні вже почалося виготовлення, то сьогодні створення апаратів є викликом для “оборонки” і до спроможності державних підприємств ці речі опанувати і виготовити. Цей виклик покаже, чи спроможний взагалі Укроборонпром розв’язувати поточні завдання. “-заявив Згурець.”

“ Населення планети близько 8 млрд. людей, 4 з них сидять по домівках. Всі вони прикуті до гаджетів і є заручниками інформаційного середовища, у якому поширюються різні фейкові новини. До них ми відносимо і такі, що посилюють напругу у стосунках між державами. Говориться про те, що це був штучний штам, який був створений людьми, до цього підтягуються росіяни, які говорять,  що штам американський, і ця інформаційна карусель підвищує недовіру один до одного, а з іншого боку, –  на тлі зниження боєздатності і керованості підрозділів терористичні організації почувають себе більш впевнено. І фактично, будь-яка ситуація може бути тригером активізації інших бойових дій.

Уявіть ситуацію, що вирубляться вишки комунікацій, і ми втратимо зв’язок. Ми сидимо вдома, у нас немає зв’язку між собою, закривається напрямок інтернету і тоді забезпечити керованість збройними силами буде складно. І це ті речі, які мають відношення до інформаційної війни, як кібервійни, а  це надзвичайно важливо для держави. І держава має враховувати, як мінімізувати ризики за допомогою психологів, порад, довіри до керівництва країни. Лідерство на цьому етапі починає відігравати вирішальну роль. Довіра до лідера у таких ситуаціях є основою виживання країни або збройних сил.

У Південній Кореї довіра до президента збільшилася на третину завдяки його зусиллям по зменшенню коронавірусу, а у нас повноваження Президента проявилися у виході на ютубі та у представленні міністра охорони здоров’я як головного лицаря у боротьби з пандемією. Це питання не МОЗу. Пандемія – це завдання інтегрування всіх силових структур у форматі дієвого організму. Починаючи з головного верховнокомандуючого до людини, яка звертається до людей на регулярній і зрозумілій основі: що ми робимо, що нам загрожує, що зараз відбувається. Лідерство є основою довіри і утримання держави у правильних цивілізаційних рамках, а також, засобом боротьби з інформаційними атаками ворога.”- зазначив Сергій Згурець.

“Ми свого часу проводили нформаційні заходи, що пропонували вважати будь-яку бригада носієм не лише бойової потужності, а й носієм нформаційної потужності. Бригада має своє коло відвідувачів у соціальних мережах,  інформацію, яку споживають місцеві осередки. Так от, роль бригади як інформаційного носія зараз зростає. Окрім інформаційної служби, потрібно створити службу, яка буде доносити реальний стан речей. Повторююсь: на сьогодні саме американська армія на контингентах які розміщені за межами Америки,  демонструє використання соціальних мереж для зміцнення керованості підрозділів,  зменшення паніки, для збільшення довіри у сімей військових до керівників та до адекватних рекомендацій, що виходять за межі медичних. Управління підрозділом – це довіра до командира, прозорість, чесність і адекватність в порадах, ці речі можна посилити за рахунок використання соціальних мереж (розуміючи, що і ворог туди буде також “лізти”).

Трансформації після коронавірусу, принципові зміни у системах оборони армій України та світу.

“В умовах пандемії ЗСУ мають виконувати свої завдання і знайти способи протидії зниження боєздатності. Це той виклик, що вирішуватимуть всі країни одночасно, але країни Європи не  стикаються з такою військовою загрозою, як стикається Україна. Вони проігнорують загрозу російського вторгнення, всі витрати будуть кинуті на медицину, і військові витрати Європи зменшаться, за виключенням окремих країн. Ми повинні знайти баланс між цими двома викликами, переглянути оборонні пріоритети. Тому що, попри слова міністра, що скорочень на армію не буде,  і Президент це підтверджує, проте ми не маємо досі  ухваленого нового бюджету на поточний рік. І це не дозволяє стартувати з ДОЗ. Страх бюрократичної відповідальності не дозволяє забезпечити проплати на підприємствах, щоб вони почали виготовляти військову техніку. Тепер чекаємо вівторка, середи чи четверга, коли побачимо допрацьований бюджет, і тоді у безпечному форматі чиновники дадуть відповідь, що ДОЗ можна вводити в дію. Так от Президент має зрозуміти, що це-  удар по нашій боєздатності. Тому що підприємства вже півтора місяці сидять без роботи, доїдаючи ДОЗ 2019 року, а новий ДОЗ ми ще не почали.”-  наголосив експерт

Дійсно можна говорити про зміну структури армії через 5-6 років, але потрібно витримати цю атаку. І вона полягає у більш прозорій і ефективній моделі управління. Якщо цього не буде, то будь-які теоретичні викладки майбутнього для нас матимуть мінімальне значення. “- резюмував Сергій Згурець.