Після прийняття на озброєння безпілотника «Фурія» Міноборони припинило його закуповувати – А. В’юнник

«Я переконаний, що створення Агентства з розвитку передових технологій оборонного та подвійного призначення є дуже важливим питанням.» - про це директор НВП «Атлон Авіа» Артем В’юнник зазначив під час спільного круглого столу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (ДІФКУ) та Українського інституту безпекових досліджень «Передові оборонні технології України та перспективні шляхи їх розвитку» в Укрінформі 18 червня.
Артем В'юнник

«Ми дуже потерпаємо від банального незнання інформації. Проблема  в тому, що ми не маємо уявлення, хто і що може робити в Україні розробляти та виробляти із військової продукції. Мені здається, що така платформа могла би бути в форматі електронної бази, де ми могли б стандартизованими словами прописати свої потреби, прописати свої можливості. Система навіть в автоматичному режимі могла б нас поєднувати та спрощувати цю комунікацію. Це- надважливо, і мені здається, що це досить просто», – обґрунтував своє бачення А. В’юнник.

На його переконання, якщо Агентство з розвитку передових технологій оборонного та подвійного призначення запрацює, то це дуже підвищить і експортний потенціал України. На сьогоднішній день проблема з розробками озброєнь та військової техніки полягає в тому, що у розробників технологій немає довіри до держави.

«Як приклад, наш безпілотний авіаційний комплекс «Фурія» минулого року було прийнято на озброєння, і на цьому закупки припинилися. Мені здається, що приймання зразку на озброєння в ЗСУ – це погана прикмета. Проблема в тому, що у нас немає послідовної політики оснащення ЗСУ військовою технікою, а механізми прийняття рішень дуже залежать від прізвища. Тобто, приходить новий керівник якогось напрямку і з чимось не згоден. Я не розумію, як таке може бути, коли вчора підписувались акти випробувань, а сьогодні вже це комусь не потрібно. Звісно зрозуміло чому не потрібно, але це трошки інше питання», – заявив він.

А. В’юнник також додав, що механізм прийняття рішення про закупівлю, оснащення чи постачання має бути системно сконструйованим і не давати можливості окремим особистостям приймати ключові рішення з таким стратегічних питань.

«Крім того, ми на сьогодні не розуміємо, навіщо були витрачені такі кошти підприємства та держави. Державні випробування – це ті випробування, куди витрачаються великі людські, грошові ресурси. Мені здається це – ключове питання. Через таку політику в Україні з’являються та відмирають команди, які б могли зробити щось цікаве та перспективне. На початку війни було близько 50 команд, які починали займатися безпілотниками. Зараз вони зникли, а багато хто – саме через непорозуміння та бюрократію», – резюмував він.

Крім того, директор «Атлон Авіа» наголосив на тому, що питання полягає в довірі до замовника, а підприємство має розуміти, що якщо воно вкладає кошти, проходить визначені процедури, то це має давати впевненість, що завтра будуть замовлення та робота.

«Наприклад, «Атлон Авіа» є єдиним виробником для Збройних Сил розвідників – корегувальників вогню артилерії. Коли ми прийнялися на озброєння, стратегія компанії виглядала просто: ми завершуємо оснащення артилерії своїми комплексам, працюємо над модернізацією комплексу і концентруємо усі свої зусилля не на виході на експорт або пошуку ринків за межами України, а на проект ударного безпілотного комплексу «Грім», який також дуже важливий для ЗСУ. Потрапивши в ситуацію, коли в державному оборонному замовленні немає жодного комплексу «Фурія» на 2021 рік, ми вимушені були трошки загальмувати проект «Грім» і кинути свої ресурси на роботу з потенційними іноземними замовниками. Це, як приклад, того, що агенція дуже потрібна», – повідомив він.

Крім того, А. В’юнник переконаний, що прийняття на озброєння є нікчемним, а в свою чергу Інститут оперативно-тактичних вимог перетворився на спосіб боротьби чи зачистки ринку.

«Наш комплекс, прийнятий в тому році на озброєння, пройшов випробування та відповідав усім вимогам. На сьогоднішній день переписані усі оперативно-тактичні вимоги до розвідника-коригувальника, при чому ініційовано було перегляд цих ОТВ в першу чергу через уточнення вимог до стійкості до засобів РЕБ. Показово, що в проекті нових ОТВ не змінилося жодного слова щодо стійкості до РЕБ, але інші характеристики було підкручено. Була, наприклад, тривалість польоту 3 години, стала 4 години. Була одна швидкість, стала інша і т.д. Я вважаю, це не результат  точного аналізу чи перегляду стратегії ЗСУ. Це – інструмент заміни одних виробників на інших», – підсумував він.