Територіальна оборона – найбільш ефективний шлях підтримки стабільності на території нашої країни

«Територіальна оборона є тією реальною руйнівною силою для агресора, яку так сильно побоюється Кремль. Територіальна оборона, по суті, є національним озброєним та скоординованим опором, і тому вбачається очільнику Кремля найбільшою загрозою імперським ідеям»- Валентин Бадрак.

Ці та інші питання обговорювали учасники круглого столу «Розвиток територіальної оборони України: шляхи та можливості посилення потенціалу», організованого УІБД та Інститутом Горшеніна, 7 листопада.

Так, за словами заступника секретаря РНБО України, генерал-майора Сергія Кривоноса, наразі розроблюється проект закону про територіальну оборону. Найближчим часом документ буде винесено на розгляд парламенту.

“Згідно з указом президента №200, організована міжвідомча група з реалізації програми” 5 кроків. На жаль, військово-технічний потенціал ЗСУ наразі недостатній для війни з РФ. Але збройні сили РФ ніколи не зможуть воювати з підготовленим українським народом.

Тероборона – другий крок у програмі “5 кроків”. Інші компоненти програми – організація руху опору, військово-патріотичне виховання, молоді, інформаційне опір і довоєнна підготовка населення. Коли кожен компонент буде реалізований, ми будемо мати підготовленний, сильний український народ. І ворог буде розуміти, що візит на нашу територію коштуватиме одну гривню, а вихід – сто. Тому територіальна оборона – найбільш ефективний шлях підтримки стабільності на території нашої країни. Концепція законопроекту про тероборону була опрацьована і пройшла узгодження на міжвідомчих групах, цей документ зараз дописується і найближчим часом буде винесено на розгляд комітету ВР з оборони, безпеки і розвідки, а в подальшому буде винесений на розгляд парламенту “, – сказав Сергій Кривонос.

В свою чергу, Валентин Бадрак, член правління Українського інституту безпекових досліджень (УІБД), директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР) вважає, що територіальна оборона є важливим компонентом системи протидії України зовнішній загрозі. При цьому основна частина фінансового навантаження та відповідальності за тероборону покладається на місцеві адміністрації.

«Ключовий момент у розвитку тероборони, який ми хотіли б бачити – це фінансове навантаження на місцеві адміністрації. Обласні та районні адміністрації повинні нести не менш ніж 80% фінансового навантаження та відповідальності за територіальну оборону. Щодо координації та керівництва, то це, безумовно, прерогатива Генштабу”, – підкреслив експерт.

“Ми вважаємо, що територіальна оборона є третім компонентом асиметричних можливостей протидії України. Разом із професійними ЗСУ як ядром зовнішнього опору і тими можливостями, що вже напрацьовано, – зі створенням ракетного щита стримування і Силами спеціальних операцій. У нас, на жаль, досі немає законодавчого забезпечення питання територіальної оборони. Ми дуже сподіваємося, що наприкінці цього року або на початку наступного почнеться законодавче врегулювання питання територіальної оборони, адже саме тероборона – це психологічний аспект, це можливість виховання нашої молоді, можливість створення того резервуару, який швидко поповнить українські збройні сили в разі масштабної агресії з боку РФ або будь-якого іншого противника,»- наголосив Бадрак.

Олексій Лапін, інструктор і керівник напрямку ГО “Український Легіон”, член робочої групи з питань територіальної оборони в РНБО України, член Ради волонтерів при МОУ на круглому столі заявив, що територіальна оборона – це передусім народний рух за безпеку свого міста чи району. “Основний двигун тероборони – громадянин, представник громадськості. Саме патріотично налаштовані громадські організації є тією силою, яка може змінити уявлення населення про свої обов’язки щодо держави і своєї сім’ї.

Систему тероборони не вдасться створити за наказом зверху. Поки знизу не з’являться ініціатива і бажання в неробочий час іти вчитися і брати на себе відповідальність, територіальної оборони як такої не буде”, – вважає експерт.

За словами віцепрезидента Інституту Горшеніна Віктора Соколова, Україні доведеться вкрай непросто у звичайній, конвенційній сутичці з Російською Федерацією, тому велику увагу слід приділяти гібридним і асиметричним методам, зокрема формуванню системи територіальної оборони.

“В історії є гарні приклади того, як країни з незрівнянно меншими збройними силами могли протистояти краще озброєному противнику.
Можна згадати досвід Ізраїлю, який у 50-х роках минулого століття був державою з невеликою армією, якій спочатку було складно протистояти арміям Єгипту і Сирії. Тому основна ставка була зроблена саме на асиметрію, зокрема на розвиток підрозділів тероборони”, – підкреслив віцепрезидент Інституту Горшеніна.

Віктор Соколов також додав, що командувати підрозділами тероборони повинні люди, які вже мають бойовий досвід.

“Україні, щоб протистояти збройній агресії, потрібно мати не просто партизанські війська, а добре сформовані, злагоджені підрозділи, з добрими координацією і зв’язком. І найкраще, якщо такими підрозділами будуть командувати люди, які вже мають бойовий досвід, знають, як організувати оборону і як протистояти диверсійно-розвідувальним групам”, – сказав Віктор Соколов.