Україна вступила у зону Четвертої промислової революції

“Замість того, щоб пасти задніх у питаннях нарощування оборонного потенціалу, ми одразу маємо зробити гіперстрибок.”- заявив під час круглого столу УІБД в Укрінформі академік Володимир Горбулін.
Горбулін, УІБД

Розмову про українські технології голова Наглядової ради УІБД розпочав з того, що розповів про  надзвичайні зміни у способах ведення сучасних війн, що відбуваються у світі.

“Зокрема, різко зросла роль парамілітарних структур, які штучно створюються й таємно підтримуються державами. “

“По-друге, надзвичайно зросла роль інформаційних впливів та кібератак. Третє, глобальні зміни відбулися й сфері застосування нових оборонних технологій. А саме, те, що раніше могли дозволити собі лише наддержави, нині масово використовують регіональні країни. А інколи й ті ж самі парамілітарні угруповання. Крім того, внаслідок бурхливого розвитку технологій багатьма арміями досягнуто високого рівня автоматизації і роботизації, що дозволяє вести війну у єдиному інформаційному полі від командувача до солдата та різко збільшити межі автономної дії підрозділів. Усе це призвело до розмивання лінії фронту та флангів, які раніше визначали тактику і стратегію при проведенні військових кампаній.

Нагадаю для ілюстрації нічний напад у вересні 2019 року десятьма дронами-кілерами на нафтові потужності компанії Saudi Aramco на сході Саудівської Аравії. Його здійснила не держава, а парамілітарне угруповання. Але напад призвів до зменшення наполовину щоденного видобутку нафти в країні. Ще вагомішого результату досягла масована атака турецьких ударних безпілотників у Сирії наприкінці лютого 2020 року.

Інший приклад – приватна компанія Ілона Маска, що відібрала у великої держави Росії ринок космічних перевезень. Ось чому й сам Маск наполягає, що через деякий час безпілотники будуть перемагати найсучасніші літаки.”- заявив академік Горбулін.

“Куди сьогодні спрямовані погляди НАТО? На впровадження штучного інтелекту, посилення автономного управління і гіперзвукові системи. Про це нещодавно казав генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг. А ось які висновки можна знайти у спеціальній доповіді Альянсу «Тренди в науці і технологіях 2020 – 2040 роках», в підготовці якої взяли участь 6000 вчених. Акценти мають ставитися на таких напрямках як штучний інтелект, глобальна автоматизація і високопродуктивні комп’ютерні системи, які підвищують функціональні можливості різної техніки.”

“Ви можете запитати: а які орієнтири взяла собі Росія. Вони відомі і були оприлюднені у статті Путіна в «Российской газете» ще в 2012 році. Після ядерних сил і повітряно-космічної оборони очільник Кремля назвав системи зв’язку, розвідки та управління, радіоелектронної боротьби, “безпілотники” і роботизовані ударні комплекси, а також сучасну транспортну авіацію, системи індивідуального захисту бійця на полі бою, високоточна зброя і засоби боротьби з нею,”- також зазначив академік.

Далі Голова Наглядової ради УІБД повернувся до ситуації в Україні:

“Де місце нових технологій у системі нашої оборони? По-перше, усім нам зрозуміло, що неспівставні воєнні потенціали не дозволять Україні досягти перемоги у прямому протистоянні, у полі, так би мовити. З іншого боку, в цьому році відбувається безпрецедентне зростання агресивності путінської Росії – вперше з часів Іловайська й Дебальцевого. Росія не тільки не відмовилася від наміру перекроїти Україну на свій лад, але ретельно відточує усі наявні важелі. Серед них військовий посідає визначальне місце. Росія на цьому етапі навмисно веде проти нас низькотехнологічну війну, оскільки це дозволяє їй відмовлятися від того, щоб бути стороною конфлікту. Але так може бути не завжди, й ми маємо до цього готуватися. І готувати не лінійну, пряму відповідь, а саме асиметричну. “

“Враховуючи гібридний характер загроз для України, при створенні асиметричного потенціалу протидії агресору, цілком логічним було б поєднання низки складових. Зокрема, несилових важелів та силових спроможностей. До несилових важелів ми відносимо розвиток контррозвідки, розвідувальних органів та спеціальних інформаційних структур, що здатні запобігти розгорнутому Москвою інформаційному терору, проведенню інформаційно-психологічних операцій із використанням кібератак, соціальних мереж та засобів масової інформації.

До силових спроможностей – Територіальну оборону у вигляді оформленої та законодавчо закріпленої системи, професійні високотехнологічні Збройні Сили  із розвинутими елементами асиметричної протидії. До таких елементів можна віднести реалізовані ракетні програми, які дозволять уражати стратегічні об’єкти противника на пристойній відстані (спочатку 300–500 км, а в перспективі — 1500 км).

Окрім ракет, асиметричний потенціал мають Сили спеціальних операцій ЗСУ. А це — виведення з ладу стратегічних об’єктів на території противника або ураження його бойових підрозділів у місцях дислокації (розгортання). “- продовжив Володимир Горбулін .

“Крім того, напрацювання ОПК в разі уваги до них держави, можуть дозволити зробити дуже стрімкий технологічних стрибок у чутливих сегментах. По-перше, це автоматизація, яка за рахунок пришвидшення прийняття рішень дозволить на 30% посилити оборонний потенціал. По-друге, реалізації москітних стратегій: у повітрі це масове використання ударних безпілотників; на морі – оперування значною кількістю ракетних катерів та ударних роботизованих засобів, як надводних, так і підводних; на землі – підрозділи ударних роботизованих комплексів. Це зброя, яка відносно дешева, має короткий у часі цикл виробництва, а головне – може застосовуватися вже сьогодні.

Крім того, до асиметричних технологій можуть відноситися й новітні рішення щодо виведення з ладу або придушення техніки противника. А також технології виявлення, обробки даних та наведення високоточної зброї на ціль. Також в Україні ведуться розробки зброї на нових фізичних принципах, зокрема, електромагнітної.”

“Отже, передумови створення високотехнологічних Збройних Сил в Україні існують. Саме тому ми покладаємо великі надії на оборонно-промислову реформу, яка наразі розпочинається – створенням Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості та призначенням віце-прем’єр-міністра України – міністра з питань стратегічних галузей промисловості України.

Володимир Горбулін також зазначив, що найважливіша метою цієї реформи є посилення можливостей побудови національної оборони за рахунок активного, системного переозброєння та  ефективного впровадження у сферу оборони новітніх технологій. “Ми усі вступили у зону Четвертої промислової революції. І замість того, щоб пасти задніх у питаннях нарощування оборонного потенціалу ми одразу маємо зробити гіперстрибок. Тим більше, що ворожа Росія нині дедалі демонструє технологічну виснаженість, а мега-проекти Кремля почали лопатися, як мильні пузирі. Танк «Армата», супер-винищувач 5-го покоління Су-57, новий літак дальньої авіації, новий військовий транспортник Іл-112В, пасажирський «Суперджет-100», ракета-носій «Ангара-А5» – усе це великі провали сучасної Росії.

То ж, у нас є усі підстави приділити особливу увагу проривним технологіям та створити справжній асиметричний потенціал стримування тих, хто зазіхає на нашу незалежність,”- заявив академік Горбулін на завершення.