Усі проблеми, пов’язані з державним сектором, яскраво відображаються у приватному

“Якщо у державних підприємств є перевага, то приватний сектор сьогодні змушений розвивати технології і вирішувати нагальні питання ЗСУ по створенню новітніх зразків, модернізації та ремонту військової техніки за рахунок своїх обігових коштів. “-Руслан Джалілов - керівник ГС "Асоціація виробників озброєння та військової техніки України", на круглому столі УІБД.

“На сьогодні ми налічуємо 101 приватну компанію, що займаються випуском оборонної продукції, в тому числі і за державним оборонним замовленням. Ми, практично з першого дня нашого існування, проводимо обговорення та консультування з нашими колегами, такими, як “Ліга оборонних підприємств України”, інші громадські організації, з питань розвитку ОПК. Практично з 2017 року, ми проводимо круглі столи, конференції, обговорюємо проблематику, і , в решті решт, маємо рішення РНБО, що охоплює майже всі питання, пов’язані з розвитком ОПК. Протягом всього цього часу ми постійно наголошували на двох меседжах: лібералізація зовнішньої діяльності, тому що, на думку наших експертів, це і є шляхом до накопичення, тобто можливість наповнити наш бюджет. Лише за умови надання можливості нашим компаніям виходити на експорт, займатися поставками продукції за кордон, ми зможемо накопичити бюджет, створити відповідне виробництво, завести відповідні технології до нашої країни.

Другий меседж – регуляція процесів створення військової техніки. Державні і приватні підприємства регулюються практично однією нормативною базою. Усі проблеми, пов’язані з державним сектором, яскраво відображаються у приватному. Але наші приватні компанії не мають змоги отримати кошти по держгарантіям. Наші підприємства не можуть отримати кошти на розвиток та переоснащення технологічного обладнання. Якщо у державних підприємств є перевага, то приватний сектор сьогодні змушений розвивати технології і вирішувати нагальні питання ЗСУ по створенню новітніх зразків, модернізації та ремонту військової техніки за рахунок своїх обігових коштів. “- розповів Джалілов.

“Один приклад. У нас є унікальна компанія, що займається модернізацією та ремонтом ЗРК «Оса». Орендує фонди у Міністерства оборони та щомісячно виплачує 300 тисяч гривень, і з цих 300 тисяч 70% йде у Фонд держмайна. Виходить, що Міністерство оборони вимушене підтримувати Фонд держмайна.
Тому, сьогоднішня нормативна база потребує розвитку і, як правильно сказав Мустафа Найєм, “правильних відносин між виробниками та замовниками.”

“Що стосується безпосередньо цього рішення РНБО. В цілому, за змістом та завданням, воно задовольняє всіх присутніх тут сьогодні. Але є застереження.

По-перше, я б рекомендував представникам Укроборонпрому звернути увагу на держгарантії. Я вважаю, що це – суспільне зло. Чому? Тому що 30-40% суми накладається на виконання цього договору. А це – недокуплене озброєння для ЗСУ, це соціальні питання, які вирішувалися державними підприємствами. Можливо, це наш порятунок – не отримувати держгарантії. “- наголосив експерт.

“По-друге, у зазначеному рішенні РНБО недостатньо висвітлені пріоритети розвитку озброєння та військової техніки. Ми розуміємо, що нам потрібно звернути увагу на ракетобудування, але є такі питання, які є і вкрай необхідними. Робототехніка, опанована практично всіма приватними підприємствами. У нас до 10 компаній займаються розробкою безпілотної техніки, створюють безпілотних «камікадзе», створюють роботизовану наземну техніку. Ми маємо пам’ятати, що Збройні Сили виконують важливі завдання по захисту нашої держави, і ми постійно спілкуємося, постійно обмінюємося інформацією з нашими військовими частинами, з командирами, солдатами. Ми знаємо завдання, які вони виконують, а наша промисловість не враховує існуючі нагальні питання.

Наприклад, на передній межі зіткнення практично не застосовується військова техніка і техніка, що вимушена здійснювати логістичне забезпечення, щоденно знищується супротивником, протитанковими ракетними комплексами. Ми запропонували окремим частинам застосовувати роботизовані комплекси ( від компанії Robotics). У мене є факти, як та наскільки результативно виконуються ці завдання з логістичного, медичного забезпечення, з евакуації поранених. І можемо порівняти закупівлю БТРів, які коштують до 30 млн. гривень та вартість роботів, які можуть виконувати їх завдання, а коштують до 2 млн. гривень. “

“Я вважаю, є загроза реалізації конкретних пріоритетів розвитку озброєння військової техніки. Це системи РЕБ, системи радіоелектронної розвідки та безпілотні ударні комплекси. І сьогодні лише приватний оборонний сектор спроможний виконати зазначене завдання.

Чому? Тому що наші компанії сьогодні активно експортують. І за рахунок лише експортних коштів ми вдосконалюємо свої технології, свої зразки, і якщо порівняти зразки 2014 та 2019, 2020 року – це зовсім різні зразки за своїми бойовими та технічними характеристиками. Тому я вважаю, що ми повинні звернути увагу на пріоритети розвитку озброєння військової техніки. “- заявив голова “Асоціація виробників озброєння та військової техніки України”

“Стосовно створення центрального органу виконавчої влади. Практично три роки ми, спільно з усіма громадськими організаціями, працювали над вирішенням цього питання. Так, дійсно, сьогодні у державі відсутній центральний орган виконавчої влади, який би здійснював військово-промислову політику. Крім того, на думку наших експертів, у державі має бути орган, який здійснював би військово-економічну політику. Ці дві функції не потрібно плутати.

Військово-економічна політика, військово-промислова політика і військове співробітництво. Не існує того органу, який би паралельно розвивав ці три складових, на яких базується військово-економічна політика. Я вважаю, що, дійсно, у державі повинне бути Міністерство, на чолі з віце прем’єр-міністром. Тоді, можливо, будуть якісь зрушення. “- також сказав Руслан Джалілов.