Взяття державних зобов’язань з укладання контрактів здійснюється лише в рамках бюджетного року, на термін до одного року, а не на строк дії ДОЗ

«МО намагається вирішити проблеми у формуванні ДОЗ, зменшити ризики, щоб протягом 2020 року виконати всі показники, визначені у державних цільових програмах підвищення обороноздатності.» - заявив заступник Міністра оборони України, Олександр Миронюк, під час круглого столу УІБД в Укрінформі.
круглий стіл УІБД

Олександр Миронюк  розповів, що на даний час державне оборонне замовлення є основним документом дострокового планування з розвитку озброєння військової техніки. Зміна назви цього документу на «План закупівель» лише змінює деякі підходи до його формування та виконання, проте не зменшить його важливість у системі оборонного планування.

«Враховуючи важливість цього документу, проблемні питання, що заважають його формуванню та реалізації, потребують швидкого вирішення.

Перше це невідповідність горизонтів оборонного та бюджетного планування.

Законом України «Про національну безпеку» визначені варіанти оборонного планування у таких термінах: короткостроковий – до трьох років, середньостроковий – до 5 років.

У той самий час бюджетним законодавством України передбачені такі терміни бюджетного планування: короткострокове – 1 рік, середньострокове – 3 роки.

Означена проблема призводить до неузгодженості у питаннях планування Державного оборонного замовлення, оскільки воно відбувається в рамках короткострокового оборонного планування терміном на 3 роки. А на практиці фактичне його планування здійснюється на 1 рік, з урахуванням видатків, визначених щорічними законами України про державний бюджет на відповідний рік.

При цьому показники державного оборонного замовлення на 2 та 3 роки є лише орієнтовними. Це приводить до того, що взяття державних зобов’язань з укладання контрактів здійснюється лише в рамках бюджетного року, на термін до одного року, а не на строк дії державного оборонного замовлення.

Навіть нещодавно прийнятий закон України «Про оборонні закупівлі «лише поглиблює ці протиріччя. Так, стаття 9 закону визначає, що за короткострокове бюджетне планування оборонних закупівель державні оборонні замовники складають трирічний та річний план закупівель товарів, робіт та послуг оборонного призначення. Для урегулювання зазначеної невідповідності необхідні зміни системи бюджетного планування держави, але всі прекрасно розуміють, що це доволі складне питання. І тому Міністерство оборони не може, на жаль, самотужки подолати цю проблему.

Другим проблемним питанням є часта зміна з боку Генерального штабу пріоритетів та потреб у забезпеченні Збройних сил озброєнням та військовою технікою, що призводить до невідповідності показників ДОЗ, а також до постійного коригування цих показників. 

Останнім часом кількість внесених змін зменшилась завдяки забезпеченню більш якісного управління процесом виконання документів оборонного планування з розвитку озброєння та військової техніки, що полягає, перш за все, у прийнятті своєчасних, обґрунтованих управлінських рішень. Я би хотів зазначити додатково, що у 2016 році коригування Державного оборонного замовлення здійснювалося 7 разів, у 2017 році – 9 разів, а у 2018 році – 5 разів. У минулому році лише три рази. Ми можемо побачити динаміку зменшення.

На цей процес безумовно впливають і об’єктивні чинники, такі як

  • неможливість досягти виробником визначених у тактико-технічних завданнях характеристик дослідного зразка озброєнь та військової техніки при проведенні дослідно-конструкторських робіт;
  • збільшення заявленої вартості продукції  у процесі її виробництва з причин, що не залежать від виробника (у зв’язку зі зміною ціни на комплектуючі, енергоносії);
  • збільшення рівня податків;
  • порушення термінів визначених державних контрактів постачання продукції оборонного призначення підприємствами та виробниками до збройних сил;
  • банкрутство підприємств-виробників продукції оборонного призначення, з якими Міноборони укладає державні контракти;
  • значна та швидкоплинна зміна воєнно-політичної обстановки у країні або у світі, що впливає на воєнно-технічну політику України та змушує військово-політичні сили змінювати пріоритети у розробленні та закупівлі військової техніки;»- зазначив Миронюк.

«Щодо закритості державного оборонного замовлення.

Законом України «Про оборонні закупівлі» визначено забезпечити розсекречення відомостей про планування, зміст і обсяг фінансування державних оборонних контрактів, договорів, виконання яких завершене, згідно з законом України про державне оборонне замовлення.

Крім того, відповідно до стратегічного бюлетеня України, введеного Указом Президента у 2016 році, передбачено поступово перевести закупівлі звичайних озброєнь від державного оборонного замовлення до сфери публічних закупівель.

Це забезпечує відкритість і прозорість публічних закупівель, передбачає розсекречування відомостей про плани, зміст, обсяг фінансування державних контрактів

З метою виконання вимог закону та досягнення цілі стратегічного оборонного бюлетеня України, переведення закупівлі звичайних озброєнь від державного оборонного замовлення до сфери публічних закупівель, Міністерством оборони проводиться робота щодо внесення змін до відповідних статей зводу відомостей, що становлять державну таємницю, в частині не поширення їх дії на закупівлі таких видів озброєння.»

Ще одне питання, яке існує на сьогодні-  несформованістіь законодавства щодо закупівлі товарів робіт і послуг у зв’язку з прийняттям у 2020 році Закону України «Про оборонні закупівлі.»

Міноборони здійснює  заходи щодо адаптації нормативно-правового поля на відповідність до вимог закону України про оборонні закупівлі, який впроваджується замість закону України «Про державне оборонне замовлення».

Якісне впровадження підзаконних урядових та відомчих нормативних актів дозволить:

  • гармонізувати Законодавство України у сфері оборонних закупівель з положенням директиви 2009 року 81ЕС відповідно до Угоди про асоціацію з Україною з одного боку та Европейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і хімії і державними членами з іншого;
  • впровадити сучасні, більш досконалі закупівлі оборонної продукції;
  • запровадити закриті процедури закупівель товарів робіт та послуг оборонного призначення на конкурентних засадах;
  • збільшити прозорі закупівлі через зменшення підстав для засекречення та відмови від засекречення всього плану закупівель;
  • вести електронний реєстр учасників відбору та виконавців контрактів договорів з чіткими та зрозумілими критеріями по включенню до нього нових учасників;
  • запровадити нову систему ціноутворення;
  • сформувати систему якості контролю озброєння техніки та товарів оборонного призначення через створення системи державного гарантування якості за стандартами НАТО;
  • посилити парламентський цивільний нагляд як важливу складову демократичного контролю над силами оборони;
  • встановити механізм вітчизняного виробника шляхом врахування інтересів виконавців державних контрактів із закупівлі товарів робіт та послуг оборонного призначення.»

«На сьогодні у Міністерства  оборони є чіткий план, по якому ми рухаємося, і я сподіваюся, що у 2020 році ми виконаємо всі показники державного оборонного замовлення на 2020 рік та зробимо всі заплановані документи на 2021 рік.»- резюмував заступник Міністра оборони України.