Бюджет-2020: шлагбаум для розвитку армії

"У 2020 році Міноборони одержить ресурси на утримання армії і трохи на тактичну війну", — сказав мені генерал з 20-річним досвідом підготовки програм і документів у секторі безпеки після ознайомлення з проєктом бюджету програми уряду. Зітхнув і додав: "Зверніть увагу: в програмі уряду не знайти ані слова про створення професійної армії, як немає нічого й про розвиток оборонної промисловості. Армія залишається за межами пріоритетів нинішньої влади".

Формально проєкт бюджету для Міноборони на 2020 р. покриває менш ніж 50% заявлених Генеральним штабом Збройних сил України потреб. А саме: у бюджет військового відомства закладено 102 млрд грн при оцінці потрібної цифри в 220 млрд грн. Впадає в око ще одна цифра: рядок “Розвиток, закупівля, модернізація і ремонт озброєння, військової техніки, засобів і обладнання” передбачає 16,6%. Це, між іншим, вельми далеко від стандартів НАТО, які передбачають на закупівлю від 25 до 30% оборонних витрат. Для порівняння: нинішнього року у цьому ж рядку передбачено 16,97% оборонних витрат. Примітно, що з передбачених у рамках цієї статті в 2019 р. 18,1 млрд грн майже 5 млрд грн піде на ремонт і обслуговування наявних озброєнь і військової техніки (ОВТ) ЗСУ. Тому запитання, чи можна розвинути оборонний потенціал країни в рамках колишнього ставлення до армії, стає риторичним. Армія України, яка воює, 2020-го не наблизиться до високотехнологічної, навіть якщо вдасться створити “державу у смартфоні”.

Хоча з самого початку команда Зеленського й не приховувала, що оборонка й армія не потрапляють до сфери пріоритетів перебудови країни, реально проєкт бюджету й програма уряду для низки експертів стали відчутним сигналом, що державний корабель може взяти ризикований курс. Або навіть помилковий.

Загрози, які нікуди не зникли

У вересні міністр оборони РФ Сергій Шойгу кинув недвозначне зауваження: “Екстремістів в Україні однаково доведеться зупиняти. Шкода, що це не зробили раніше”. У перекладі на звичайну мову це означає: Кремль, як і раніше, готується до масштабної війни на знищення України, жалкуючи, що свого часу змарнував момент результативної атаки.

Наведу лише деякі нюанси підготовки РФ до війни. На початок 2019 р. загальна оснащеність російських ЗС сучасними зразками озброєння і військової техніки зросла до 61% (у сухопутних військах — 48,3, у Повітряно-космічних силах — 74, у ВМФ — 62,3, у повітряно-десантних військах — 63,7%). В одній держструктурі України вивели наш показник: у силах оборони України кількість нових ОВТ не перевищує 10%. Експерти ЦДАКР більш скептичні: нових ОВТ не більш як 5-6%, з урахуванням іноземної військової допомоги й зусиль волонтерів!

2 квітня ц.р. Путін затвердив “Концепцію розвитку повітряно-космічної оборони РФ на період до 2030 р.”, в межах якої Росія розгорнула програму модернізації стратегічної авіації. Серед іншого, в межах програми 2019 р. планується завершити модернізацію бомбардувальника-ракетоносця Ту-95МСМ, до кінця 2020-го — стратегічний бомбардувальник Ту-160М. Цього року активізувалися випробування винищувача 5-го покоління Су-57 і важкого ударного безпілотника “Охотник”. Міноборони РФ і держкомпанія “Сухой” підписали 2019 р. контракт на модернізацію великої партії фронтових винищувачів-бомбардувальників Су-34 (покоління++). Крім того, 16 травня ц.р. Путін запевнив співгромадян, що ПКС РФ у найближчі роки все-таки отримають 76 Су-57 замість запланованих 12–15. З 2020 р. ПКС РФ також отримають перші нові комплекси ППО С-350 “Витязь” (дальність ураження 60 км). А ще цього року в РФ офіційно оголосили про початок виробництва перспективних систем протиракетної та протиповітряної оборони С-500 “Прометей”, які почнуть поставляти з 2020 р.

Варто зауважити: РФ проводить серію заходів щодо забезпечення якісної переваги за допомогою сучасних засобів бойового управління, автоматизації процесів прийняття рішень, скорочення циклів бойового управління. Крім поставок АСУ “Акация”, для управління військами віднедавна поставляються комплекси єдиної системи управління тактичною ланкою (ЄСУ ТЛ) “Созвездие-М2” і ЄСУ оперативно-тактичної ланки (ОТЛ) “Андромеда-Д”. У Західний військовий округ почали поставляти нові комплекси радіоелектронної боротьби (РЕБ) “Палантин”. А на окупованих територіях України виявлено й автоматизовані станції встановлення перешкод радіозв’язку Р-378а “Тобол”, призначені для придушення радіозв’язку. А також новітні системи РЕБ “Красуха”, “Леер”, “Репелент” і вперше продемонстрована тільки 2017 р. “Былина”.

Ці штрихи до загальної картини переозброєння відбивають загальну тенденцію курсу переозброєння: розвиток ракет і їх носіїв (літаки), посилення ППО, досягнення переваги за допомогою технологій (системи управління і РЕБ).