Ми здатні генерувати надсучасні розробки

14-15 травня 2019 р. на базі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (НТУУ КПІ) за участю військового відомства, Генштабу ЗСУ, державних та приватних оборонних підприємств вперше відбувся відкритий конкурс українських оборонних розробок і технологій.

Метою цього заходу було визначено виявлення найбільш актуальних для національної безпеки і оборони проектів та через надання авторам підтримки стимулювати розвиток успішних стартап-компаній і виведення інноваційних продуктів на національний, та також і міжнародні ринки. Останнє — за допомогою мережі державних спецекспортерів, приватних та іноземних інвесторів. Іншими словами, проведення інвентаризації наявного технологічного добра. При цьому, з акцентом на нові, навіть несерійні розробки та ідеї.

ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ

Загалом на розгляд експертної комісії конкурсу надійшли 132 проекти, з яких 82 — від освітніх закладів, 10 — від установ Національної академії наук України, 34 — від профільних підприємств і організацій, 6 — від фізичних осіб. До фіналу пройшла 41 технологія.

Варто звернути увагу, що на конкурсі були широко представлені різноманітні інформаційні технології, оптичні та хімічні технології, технології створення засобів ураження та захисту від них, технології матеріалознавства, технології елементної бази радіоелектроніки, технології позиціонування і навігації, а родзинкою заходу стали авіаційні й космічні технології та технології тактичної медицини. Усі представлені науковомісткі ідеї можна розділити в першу чергу за ступенем готовності. Переважна частина з них є дослідними зразками, інколи лише ідеями. Хоча деякі — на стадії впровадження у виробництво. «Найбільш важливими є ті, що передбачають використання роботизовоної техніки, техніки з дистанційним керуванням — вона дозволяє зменшити втрати особового складу Збройних сил», — висловив своє бачення гендиректор держконцерну «Укроборонпром» Павло Букін. Саме концерн на цей час є найбільшим державним інвестором.

Якщо конкретизувати, найбільше увагу привернули саме різноманітні «розумні» машини безпекового призначення. Це — роботи-сапери, супутники, новітні квадрокоптери. Скажімо, представлений робот-сапер здатен шукати вибухівку та рухатися при цьому зі швидкістю до 10 км/год. Як вказують розробники, коштує такий прилад понад 100 тис. грн. Основна його перевага — під час розмінування або очищення території від радіоактивних речовин робот повністю замінить людину.
Інша технологія — військовий супутник, що має стати очима української армії. За 700 км від Землі цей космічний апарат може передавати чітку картинку того, що відбувається на її поверхні. Ідея проекту — в активному розширенні сфери застосування космічних систем подвійного призначення для вирішення завдань, пов’язаних із забезпеченням військової та національної безпеки, контролем над озброєнням іноземних держав, надзвичайними ситуаціями тощо. На цей час уже створено експериментальний зразок. Якщо співставити, що Україна — одна з 5-6 найпотужніших космічних держав світу і при цьому не має власного військового супутника, вагомість ідеї стає цілком зрозумілою.

Ще один перспективний проект має цілковите право на реалізацію. А саме — апаратно-програмний комплекс захищеного транкінгового зв’язку «Либідь CRT-UA», який представило приватне підприємство «Доля і Ко.ЛТД». До речі, саме це підприємство у 2014 році розв’язало глобальну проблему на війні — забезпечення військових підрозділів засобами зв’язку. Щодо даного проекту, його реалізація передбачає створення комплексу, призначеного для криптографічного захисту мовних переговорів абонентів та передачі даних у мережах цифрового транкінгового зв’язку. Комплекс реалізує наскрізне (End — to — End) шифрування аудіоданих, що передаються між абонентами. Як термінальні апарати використовуються радіостанції MOTOTRBO компанії Motorola Solutions. Використовується крипто-алгоритм AES-256. Цікаво, що вже на цей час є готові до впровадження вироби.

Фахівців також зацікавив проект подвійного призначення під назвою «Універсальне базове шасі мобільного робота високої прохідності та маневреності» (автори з НТУУ КПІ та Інституту оборонних технологій НАЦ КТНП). Проект дозволяє створювати малогабаритні та відносно недорогі базові шасі універсальних мобільних роботів із розширеними можливостями діставатися до важкодоступних місць, недоступних для інших видів техніки, виконувати завдання в умовах будь-якої місцевості, на завалах, під час надзвичайних ситуацій та виконання бойових завдань на полі бою. Нині створено експериментальний зразок.

Ще один проект заслуговує на увагу інвесторів. Йдеться про скануючий лазерно-телескопічний силовий модуль для оптичних локаційних систем виявлення та протидії БАК — безпілотних авіаційних комплексів. Розробили його в Інституті фізики НАН України. Передбачається, що створення такого оптико-електронного модуля потужного лазерного випромінювання для його інтеграції з оптичними локаційними системами дозволить виявляти БАК противника. Та у подальшому застосовувати у системах протидії розвідувальним і ударним БАК противника шляхом виявлення і виведення з ладу їхніх бортових систем відеоспостереження та оптичних систем орієнтації — внаслідок впливу потужних лазерних імпульсів на чутливі елементи останніх. Очікуваний режим роботи модуля є такий: випромінювання лазера виводиться у телескоп через скануюче дзеркало. Після захоплення цілі та під час її супроводження за допомогою швидкодіючого скануючого дзеркала здійснюється її опромінювання. Живитиметься такий багатофункціональний комплекс від бортової електромережі мобільної платформи (або акумулятора), що дозволить створити мобільні комплекси протидії БАК, які будуть виводити з ладу оптико-електронні системи відеоспостереження, оптичної орієнтації, цілевиявлення дронів на відстані до 3000 м. В цьому проекті вже створено експериментальний зразок.

Фахівці Cумського державного університету пропонують впровадження комп’ютерного артилерійського тренажеру — для навчання і тренування офіцерів і сержантів ведення результативного вогню артилерії із закритої вогневої позиції з усіх артилерійських систем та видів боєприпасів з оцінкою результатів стрільби. Він може використовуватись у системі бойової підготовки артилерійських частин і підрозділів. Проект нині вже на стадії дослідно-промислового впровадження.

На стадії дослідно-промислового впровадження і полімерна кулеметна стрічка. Фахівці сфокусували свою увагу на виготовленні кулеметної стрічки для кулемета Калашникова (ПКМ) з полімерних матеріалів замість стандартної металевої стрічки, а також на створенні автоматичних комплексів пакування набоїв у стрічку на логістичних складах.

З плином часу все у світі автоматизується. Не винятком є й оборонна сфера. Такої ж самої думки дотримувалися фахівці, які розробили «Мобільний додаток розвідника». Даний пристрій забезпечує збір та передачу розвідувальних даних у відповідні штаби на основі стандартів НАТО з використанням як захищених, так і відкритих засобів зв’язку.

Окремо слід сказати про представлені технології матеріалознавства. Завдяки невпинному світовому прогресу літако— та ракетобудування виробництво новітніх спеціальних сплавів різного функціонального призначення в цій галузі набуває у сучасному світі неабиякої ваги. Тож фахівцями Запорізького національного університету, ПрАТ «Дніпроспецсталь» та ДП «Івченко Прогрес» розроблено нову цементовану теплостійку сталь із раціональною структурою та підвищеними експлуатаційними характеристиками, а також розроблено інноваційну технологію її хіміко-термічного оброблення. Технологія розробки та впровадження у виробництво сучасних сплавів для аерокосмічної техніки наразі знаходиться у стані дослідно-промислового впровадження.

На конкурсі фахівцями також представлено композиційний матеріал для захисту військової техніки та її екіпажів. Вони впевнені, що проривним може стати виготовлення елементів захисту (броньованих плит, бронежилетів та ін.) з композиційних матеріалів на основі високомодульних твердих сполук зі зв’язкою з самофлюсівних сплавів та дисперсно зміцнених сплавів алюмінію за рахунок більш високих значень характеристик міцності зв’язки у порівнянні з існуючою, що покращить функціональні характеристики матеріалу в цілому. До того ж пропонуються енерго— та ресурсозберігаючі технології виготовлення легкої композиційної броні 6а класу захисту на основі армованих керамічних матеріалів, а також армованого металокерамічного сплаву на основі титану поліфункціонального призначення.

Щодо результатів нинішнього конкурсу, то, як поінформував його ідеолог та безпосередній організатор, ректор НТУУ КПІ академік Михайло Згуровський, із 41 проекту відібрано 25. «Є сподівання, що щонайменше половина відібраних проектів будуть впроваджені у виробництво та стануть серійними зразками», — зазначив він, додавши, що значну підтримку має намір надати «Укроборонпром», по кілька проектів «взяли» Генштаб ЗСУ та Ліга оборонних підприємств України, також певну адміністративну та маркетингову підтримку здійснюватиме й НТУУ КПІ — через Інноваційний холдинг Sikorsky Challenge. Організатори вважають, що це хоча й перший крок, але усе ж вдалий, він може стати поштовхом для розвитку технологій в Україні.

Теґи