«Об’єднані зусилля-2020»: всеохоплююча оборона, нова техніка та всебічна західна підтримка

Цей тиждень увесь регіон, від Балтійського до Чорного моря, і далі, до Каспію, охоплений неабиякою воєнною лихоманкою. До неказкової гри м’язів долучилися не тільки країни регіону, а й віддалені Великобританія, Китай, М’янма, Пакистан. То ж, певною мірою йдеться про збройні маневри цілого євразійського континенту.
Десантування британських та українських піхотинців, Об’єднані зусилля - 2020 Фото: Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України

Майже одночасно розпочалися навчання декількох груп країн. «Об’єднані зусилля-2020» в Україні, у яких беруть участь десантники із Туманного Альбіону. Військові США та Канади виступили як посередники. Російські маневри «Кавказ-2020», де, окрім згаданих Китаю, М’янми та Пакистану, а ще Вірменії та Білорусі (усього до 1000 іноземних для РФ військових), у якості спостерігачів присутні такі країни як Іран, Казахстан, Таджикистан, Азербайджан та, навіть, Індонезія і Шрі-Ланка.

На цьому тлі російсько-білоруські маневри «Слов’янське братерство-2020», що також відбуваються цього тижня за участю близько 900 військових та 100 одиниць техніки, виглядають вже вправами другого рівня. Хоча не варто применшувати замислу, враховуючи оперативність перекидання російських десантників та загальне кільцеве охоплення РФ усього регіону. А тільки 22 вересня до Білорусі прибула батальйонна тактична група тульської дивізії ПДВ РФ.

У свою чергу, у Прибалтійських країнах синхронно почалися навчання ВПС країн НАТО та партнерів Ramstein Alloy – вони присвячені відпрацюванню дій із забезпечення безпеки повітряного простору Балтії. У реальності, для підтримки у повній бойовій готовності бойових літаків Альянсу.

Хоча розгортання усіх цих сил і засобів було сплановано заздалегідь, ще ніколи маневри не відбувалися на тлі такої складної геополітичної обстановки та відвертої конфронтації сторін. Щоб зрозуміти, на якій точці геостратегічних координат знаходиться Україна, варто коротко ознайомитися із ключовими постулатами російської сторони.

«Кавказ-2020»: неприховане відпрацювання агресії

Досить цікаво, що навіть виважені російські оглядачі визнають: оперативні завдання навчань «Кавказ-2020» належать до наступальних операцій. Варто згадати, що навчання 80 тисяч військових та до однієї тисячі одиниць техніки під керівництвом начальника Генштабу ЗС РФ – першого заступника міністра оборони РФ генерала Валерія Герасимова передбачають використання угруповань військ коаліції держав в інтересах забезпечення безпеки РФ на південному заході. Непересічні подробиці: розгортання воєнної гри охоплює такі потенційно вибухонебезпечні ділянки як Абхазія, Південна Осетія та Вірменія.

Також симптоматичним можна вважати залучення окрім видів і родів ЗС РФ ще й структури Росгвардії та МінНС. Залучається також і потужна Каспійська флотилія. Тобто, Москва прагне досягти глобального характеру дій та максимального можливого залучення інших, іноземних гравців. Але у діях та трактовках Кремля чимало лукавства й відвертих викривлень реальності. Наприклад, російський військовий експерт Михайло Ходаренок зауважив, що хоча 1000 іноземних військовослужбовців – це усього лише батальйон за штатом воєнного часу, цілями коаліції аж ніяк не може бути захист Росії.

Водночас російський замисел навчань передбачає «боротьбу із крилатими ракетами, безпілотниками, вогневий та радіоелектронний вплив на всю глибину порядків противника», а також відпрацювання «вертикальних охоплень силами тактичних повітряних десантів», здійснення «глибоких рейдів, охоплень та обходів». Елементи цих дій російські експерти без коливань відносять до наступальних операцій. До того ж, військові фахівці вважають, що чисельність залучених Росією військ може легко збільшитися від 100 тисяч до 300 тисяч військовослужбовців.

На цьому тлі варто звернути увагу ще й на те, що ще 14 вересня російські десантники псковського десантно-штурмового об’єднання разом із білоруськими відпрацьовували захоплення районів, блокування населеного пункту та знищення незаконних збройних формувань. А нині кількість російського ПДВ У Білорусі небезпечно збільшується. Під цією ширмою прибув до Мінська й командувач ПДВ РФ Андрій Сердюков. То ж, у Москви там під контролем увесь простір – від Кавказу до натівських кордонів.

«Об’єднані зусилля-2020»: готова відповідь

Без сумніву, «Об’єднані зусилля-2020» розроблялися й готувалися як дзеркальні дії щодо маневрів «Кавказ-2020». У поточному році «Кавказ» вважався особливо небезпечним – на тлі безпрецедентного загострення російської антизахідної риторики – із путінським парадом, червневою погрозою глобальної війни у статті в The National Interest, загрозі колишнім республікам СРСР та публічному оприлюдненні готовності застосувати ядерну зброю не тільки проти ядерних держав… Варто згадати, що у червні цього року чимало політиків засумнівалося у адекватності очільника Кремля.

Але повернемося до України. До нинішніх маневрів залучено понад 100 військових частин, підрозділів усіх родів, видів військ і Спеціальних військ ЗСУ, а також інших складових сил оборони, задіяно близько 12 тисяч одиниць озброєння і до 700 одиниць військової техніки. Показово, що за масштабами навчань та рівнем залучення техніки вони наближаються до рівня «Кавказу». Крім того, українські військові вже не шифрують зміст навчань, наголошуючи, що маневри наближені до ймовірних сценаріїв розвитку військово-політичної обстановки навколо України. Тобто, до відсічі російської агресії. Наприклад, українські війська відпрацьовували наступ на укріплені позиції противника із застосуванням модернізованих танків, безпілотників, зенітних ракетних комплексів та авіації. Або інший приклад: у ході навчань в акваторії Азовського моря було проведено протидесантну операцію проти угруповання десантних катерів корабельного угрупування умовного противника.

Досить масштабними й виявилися відпрацювання стрільб. І не тільки у вигляді вогневих уражень із озброєння бойових машин, реактивної та самохідної артилерії, мінометів та інших вогневих засобів. Наприклад, бойові стрільби виконували також розрахунки протитанкових ракетних комплексів «Стугна-М». Українські військові відпрацювали розвідку позицій противника за допомогою дронів, проведенні нанесення високоточних ударів по найбільш важливих об’єктах, а також відбиття удару з повітря та переходу у масштабний наступ під прикриттям авіації.

Крім того, сучасним елементом навчань стало відпрацювання військового управління вже із J-структурою за аналогією системи управління країн-членів НАТО. Навчання виявилися контрольним заходом для перевірки цієї нової системи.

Ще однією «новинкою» стратегічних командно-штабних навчань «Об`єднані зусилля-2020» стала участь одієї з бригад територіальної оборони. Тероборонці встановлювали блокпости, патрулювали місто, охороняли об’єкти критичної інфраструктури. Також серед головних завдань теробороніців є боротьба з диверсантами.

Слід визнати, що навчання є демонстрацією більш сучасного та більш рішучого відпрацювання завдань оборони.

Особливості, які не можна не помітити

Перша. Всеохопна оборона. Незважаючи за те, що нова воєнна доктрина ще не ухвалена, документ під назвою «Стратегія воєнної безпеки» підготовлений військовим відомством вже кілька місяців тому. Презентуючи його драфт, директор Департаменту воєнної політики та стратегічного планування Міноборони України Олег Меліхов ще наприкінці травня 2020 року зазначав, що документ передбачає, що «до оборони країни буде залучено не лише сили оборони, а все українське суспільство і всі органи державної влади, які чинитимуть опір противнику на всій території України, застосовуючи всі форми й способи боротьби з дотриманням принципів і норм міжнародного права».

На тлі цього можна говорити про те, що «Об’єднані зусилля-2020» стали де-факто першим відпрацюванням всеохопної оборони. Та сподіванням на прискорення ухвалення Стратегії воєнної безпеки. А ще – прийняття Закону України «Про територіальну оборону», що секретар РНБО Олексій Данілов пообіцяв зробити до кінця року.

Друга. Участь нової та іноземної техніки. Показово, що навчання стали ділянкою для показу застосування нової та іноземної техніки. Зокрема, окрім згаданих стрільб варто відокремити залучення закуплених у Туреччині ударних безпілотників Bayraktar TB2, «Фурія» та PD-1, отриманих від США протитанкових комплексів Javelin, та новітніх українських ПТРК «Стугна» і «Корсар».

А ще було застосовано модернізовані ракети для РСЗВ «Вільха», які пройшли під час навчань успішне випробування. Нагадаємо, що ця ракетна система залпового вогню здатна нанести високоточне ураження 12-ма ракетами на дальності 70 км.

«На замовлення Міністерства оборони України нами була модернізована значна партія ракет для комплексу «Вільха», – повідомив генеральний конструктор – генеральний директор КБ «Луч» Олег Коростельов. – Сьогодні пройшли успішні випробування й тепер ця партія ракет може бути передана до Збройних Сил України».

Модернізовану ракетну систему залпового вогню «Вільха-М» планується прийняти на озброєння в першому кварталі 2021 року орієнтовно після проведення випробувань у грудні 2020 року – січні 2021 року. А це вже дальність ураження противника на відстані 120-130 км.

Третя. Зближення з НАТО. Офіційно одним із ключових завдань навчань «Об’єднані зусилля-2020» визначено підвищення рівня взаємосумісності підрозділів ЗСУ і армій держав-партнерів. На практичному рівні це означає наблизитися до НАТО настільки, щоб отримати запрошення до Плану дій з набуття членства (Membership Action Plan). Саме таке завдання визначено у нещодавно ухвалений президентом Зеленським Стратегії національної безпеки. На практиці це є створення асиметричного арсеналу протидії агресору у політичній площині.

Як відомо, у межах навчань «Об’єднані зусилля-2020» на одному з полігонів на півдні України представники об’єднаної багатонаціональної тренувальної групи – Україна (JMTG-U) долучилися до проведення бригадних тактичних навчань з бойовою стрільбою. Військові США та Канади виступили як посередники у штабах батальйонів та дивізіонів механізованої бригади задля підвищення рівня взаємосумісності підрозділів Збройних Сил України і держав-партнерів за стандартами та процедурами НАТО.

Загалом «Об’єднані зусилля-2020» стали кроком до розвитку асиметричних можливостей протидії. І політики, і військові добре розуміють, що «зійтися у полі» та виграти у лінійній війні Україна не має можливості. А от належно захистити себе, використовуючи нетрадиційні, асиметричні можливості – цілком здатна. Це, насправді, і є перемогою України.