Штучний інтелект для армії: чи готова Україна до високотехнологічного переоснащення армії

Ми всі добре пам’ятаємо, як заява відомого винахідника Ілона Маска в березні 2021 року змусила по-іншому дивитися на штучний інтелект. Нагадаємо, тоді він проголосив закінчення ери винищувачів і спрогнозував, що навіть F-35 «не матиме жодних шансів» проти сучасного дрона, «який не тільки управляється оператором віддалено, але й оснащений системою штучного інтелекту».
Фото: armyinform.com.ua

Справді, ця заява симптоматична, та, звісно, не через передбачення Маска. Просто він як визнаний піонер новітніх технологій публічно зафіксував те, над чим кілька десятиліть активно працювали розробники. Ще Маск зробив одну вагому справу: розмежував питання «дистанційного управління» та власне «штучного інтелекту».

В Україні питання штучного інтелекту також давно стали предметом дискурсів і професійних обговорень. Особливо в контексті вивчення можливостей втілення штучного інтелекту в системах озброєнь та у сфері безпеки взагалі. Цікаво, що 12 жовтня Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД) та Експертний комітет з питань розвитку сфери штучного інтелекту при Міністерстві цифрової трансформації присвятили цьому питанню окремий круглий стіл. Під час заходу фахівці намагалися розібратися з місцем і перспективами України в цій чутливій сфері.

Навколо штучного інтелекту: рентген ризиків

Немає сумніву, що штучний інтелект (ШІ) вже давно перетворився на новий, досить дієвий інструмент у геополітиці. Не менш цікаво, що дискусії в Україні щодо ШІ різко пожвавилися після низки заяв на цю тематику в сусідній Росії, де під час міжнародного оборонного форуму «Армія-2021» дійшли вже до амплітудних заяв і обіцянок. Попри технологічну кризу, Москва намагається якщо не задавати тональність, то хоча б виступати потужним подразником. Принаймні в Кремлі ШІ розглядається як найбільш вагома частина асиметричного стримування Західного світу. Цей нюанс варто зафіксувати.

Одразу варто зазначити, що поняття «штучний інтелект» фахівці визначають як упровадження в різні системи, в тому числі оборонні, рішень та алгоритмів, здатних виконувати завдання, що зазвичай вимагають людського інтелекту. Машини, звісно, діють швидше та без помилок, притаманних «людському фактору». Крім того, такі машини здатні навчатися протягом майже миттєвої обробки надзвичайного масиву інформації. Тобто за фактом ШІ є повною автоматизацією процесів. Якщо брати сферу оборони, то йдеться про процеси – від бойового управління військами й озброєнням до ураження цілей противника на випередження, причому з урахуванням ієрархії цілей за рівнем вагомості. Спектр ШІ досить великий і може включати такі суміжні речі, як отримання й аналіз інформації про стан ТВД (театру військових дій) для військової розвідки, організація кіберзахисту, автоматизація логістики або автономна експлуатація безпілотних машин будь-якого базування.

Щоб зрозуміти, наскільки ШІ потрібен армії, варто зазирнути в табір ворога.

А там уже відбувається зондування реакцій світу на нові воєнні операції проти України. 12 жовтня було оприлюднено статтю політолога з описом сценарію масштабної воєнної операції проти України – із захопленням Чорноморських портів і південного сходу України. І хоч автор – заступник гендиректора Інституту національної стратегії Олександр Костін – дещо повторює статтю одіозного політолога Ігоря Джадана зразку 2008 року («Операція «Механічний апельсин»), він зосереджується саме на відсіканні України від моря та зміщенні влади в південних регіонах: Одеській, Херсонській, Харківській і Дніпропетровській областях.

Але розвиток безпілотників – це все ж таки окремий сегмент. Ще більше зусиль РФ докладає до створення єдиного цифрового поля бою, де всі – від найвищого командування до окремого розрахунку чи екіпажу – пов’язані єдиною цифровою системою, в якій відбувається обмін даними в режимі реального часу. Слід визнати, що РФ досягла значних результатів у сфері розробок і створення сучасних автоматизованих систем управління військами та озброєннями (АСУВ та АСУО). А під час військових маневрів «Захід-2020» і «Захід-2021» відпрацьовувалися саме злагодженість і застосування АСУВ та АСУО. Крім того, протягом навчань «Захід-2021» РФ уперше застосувала ударні роботи «Нерехта» і «Уран-9». У РФ констатують, що вже до початку 2020-х років там було створено весь спектр військових систем управління, від індивідуальних і тактичних для різних видів і родів військ до АСУ військового округу і Національного центру оборони. Російський експерт у галузі впровадження ШІ Павло Лузін запевняє, що «майбутні зусилля у сфері впровадження ШІ будуть спрямовані на розвиток бортових систем, які дозволятимуть суттєво покращити застосування авіації та артилерії, зокрема, під час використання високоточних боєприпасів».

На тлі моделюванні нової агресії впродовж останнього року в РФ, як мантру, озвучують бажання втілити ШІ в армії. Про те, що «Путін хоче більше штучного інтелекту в армії», російське агентство ТАСС сповіщало наприкінці грудня 2020 року. Тоді очільник Кремля закликав під час навчань «більше уваги приділяти техніці зі штучним інтелектом». «Така зброя в рази підвищує потенціал частин і з’єднань не тільки сьогодні, але й у найближчому майбутньому значною мірою визначатиме результат бою», – проголосив хазяїн Росії. У лютому 2021 року путінську тезу вже більш деталізував військовий міністр Сергій Шойгу: «Головним напрямком розвитку армії стає впровадження технологій штучного інтелекту в озброєння, які визначають перспективний вигляд збройних сил. А також розвиток систем автоматизації управління військами».

З часом у РФ з’явилися і цікаві одкровення від розробників ШІ. Зокрема, конструктор військової техніки з упровадженням ШІ, генеральний конструктор АТ «Кронштадт» Микола Долженков висловився за те, що саме успіхи в інтеграції ШІ визначатимуть рівень розвитку безпілотної авіаційної техніки. «Ми повинні досягти переваг саме в розвитку систем штучного інтелекту, які визначатимуть рівень успіху експлуатації безпілотних авіаційних комплексів (БАК), при цьому можна припустити відставання в інших сферах: елементній базі, цільових навантаженнях, силовій установці, конфігурації», – сказав він в інтерв’ю ТАСС. Розробник додав, що найбільші зусилля спрямовані на досягнення більшого рівня автономності дій безпілотників. Тобто розробник ословив алгоритм виконання президентського поклику: на чому зосередитися та які наявні проблеми ігнорувати. Як відомо, поки що російські стратегічні проєкти БАК гальмують, однак РФ має намір довести їх до рівня бойових систем.

Водночас, той самий Лузін, говорячи про перспективи ШІ в ЗС РФ, визнає й поточні російські проблеми: «Автономні ударні безпілотники, швидше за все, ще довгий час залишатимуться несерійною екзотикою. Що ж стосується наземних роботів, то вони будуть придатні не стільки для ведення бойових дій внаслідок крайньої складності їх розробки, скільки для постачання військ на полі бою і евакуації поранених за прокладеними цими військами маршрутами». То ж, експерт непрямо визнає, що заява у квітні 2021 року про початок створення перших підрозділів бойових роботів на базі наземних роботизованих комплексів (НРК) «Уран» варто сприймати, скоріше, як намір щось зробити у цій площині. Нагадаємо, тоді російське оборонне відомство вело мову про «підрозділ, оснащений 20 ударними роботами». Отже, серійних НРК в РФ поки що немає, крім того, йдеться поки не про робот зі ШІ, а про дистанційно керований НРК. Однак випробування розгорнуті на масштабному рівні.

Де РФ просунулася суттєво, так це впровадження автоматизованих систем управління військами та озброєннями. Вже у середині 2018 року в РФ з’явилася мобільна автоматизована система управління військами оперативно-стратегічного рівня «Акация-М». «Акация-М», по суті, військовий аналог інтернету. У цій системі застосовується так званий мережоцентричний принцип управління, коли всі структурні елементи зав’язані в єдину мережу, яка дозволяє на практиці реалізувати ідею створення розвідувально-вогневих і розвідувально-ударних контурів. А також синхронізувати в режимі реального часу цикли розвідки, планування і ураження супротивника. А оперативно-тактичне і тактичне управління військами здійснюють комплекси Єдиної системи управління тактичної ланки (ЭСУ ТЛ) «Созвездие-М2» і ЭСУ ОТЛ «Андромеда-Д». «Созвездие-М2» проходить обкатку і подальше вдосконалення у Сухопутних військах, а «Андромеда-Д» у військах ПДВ. Ключовий вектор змін в армії РФ спрямований на досягнення тимчасової переваги у обробці інформації та прийнятті рішень на випередження – за рахунок автоматизації. У того, хто першим розпочне атаку, багато більше шансів перемогти – це відомо і зрозуміло кожному. Отже, диджиталізація ЗС РФ йде приголомшливими темпами.

Нарешті, ще один російський акцент, на який варто звернути особливу увагу. «Якщо говорити про великомасштабний конфлікт, в якому Росія може зіткнутися з переважаючим противником, то основна мета полягає не у досягненні якісного паритету чи домінування над ним. Мета у збереженні керованості і дієздатності російських військ до тих пір, поки інформаційна мережа такого супротивника не буде дезорганізована засобами радіоелектронної боротьби». – Це висновок російських аналітиків, зафіксований вище згаданим Павлом Лузіним. То ж, саме «розумні» системи РЕБ мають відігравати в РФ роль асиметричної зброї.

Що є в Україні

Україна у напряму опанування ШІ відстала, як стверджують фахівці, років на 30 – 40. Хоч, з іншого боку, в країні зафіксовано чимало і своїх здобутків, і своїх втрат.

Звісно, комерційні компанії, що стимулюють інновації ринку, випереджають оборонний сектор. Так само й в Україні.

Згідно з даними дослідження, проведеного компанією Deep Knowledge Analytics, представленим у вигляді звіту Artificial Intelligence Industry in Eastern Europe – 2018, в Східній Європі Україна в числі лідерів. Україна увійшла до трійки лідерів, потрапивши на друге місце, серед країн Східної Європи за таким показником, як кількість компаній, що працюють в сфері ШІ. У нашій країні нарахували 57 компаній, зайнятих в даній сфері. Більше тільки у Польщі та в РФ. За кількістю інвесторів в дану галузь Україна на п’ятому місці в Східній Європі – у нас налічили 11 інвесторів. Україна є лідером за кількістю аутсорсинг-компаній в сфері штучного інтелекту – причому не тільки в Східній, а й у Західній Європі. Таких організацій в країні 26, при тому, що в усьому світі їх 226.

Цікаво, що у серпні 2021 року стало відомо, що український стартап People.ai, CRM-платформа зі штучним інтелектом досяг оцінки ринкової вартості в 1,1 млрд доларів завдяки отриманню нового раунду фінансування від еміратської Mubadala Investment Company та американського фонду Akkadian Venture. Стартап позиціонується як ШІ-сервіс, який збирає і аналізує дані, що генерують менеджери з продажів, щоб давати їм рекомендації і, в підсумку, допомагати закривати угоди швидше і ефективніше.

А ось приклад із військової сфери, на жаль, не української. Так, з 2021 року армія Швеції для побудови мережецентричної взаємодії у тактичній ланці – між бійцями, керованими та роботизованими платформами – почала користуватися новим продуктом, який створений компанією Wireless P2P Technologies. Згідно з інформацією керівника інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергія Згурця, генеральний директор та фаундер компанії Wireless P2P Technologies – виходець з України Юрій Войтенко.