Закон «про розвідку» створює умови для формування в Україні системи асиметричної протидії російському агресорові – керівник ЦДАКР

Ухвалений Верховною Радою України Закон України «Про розвідку» наближає державу до НАТО та створює умови для формування системи асиметричної протидії російському агресорові.
Бадрак, ЦДАКР, Закон «про розвідку»

Таке переконання в інтерв’ю інформаційному агентству «Оборонно-промисловий кур’єр» висловив директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР), член Правління Українського інституту безпекових досліджень Валентин Бадрак.

За його словами, у системі асиметричної протидії зовнішній агресії саме превентивні заходи спецслужб дозволяють формувати запобіжники для розвитку силових сценаріїв боротьби, а Закон України «Про розвідку», крім того, повністю відповідає стандартам західного співтовариства.

Бадрак вважає, що цей Закон забезпечить якісну трансформацію правових основ діяльності розвідувальних органів України, усунення низки системних обмежень, що склались через відсутність збалансованого підходу до регулювання правовідносин у цій сфері. Крім того, зазначив експерт, Закон є виконанням одного із завдань Національної розвідувальної програми 2016-2020 і відповідає іншим концептуальним документам розвитку сектору безпеки і оборони, узгоджується з оновленим Законом України «Про національну безпеку України», гармонізований зі стандартами НАТО.

Керівник аналітичного центру зазначив, що як трансформаційний і системоутворюючий акт Закон поєднує комплекс рішень, що надалі знайдуть розвиток у підзаконних актах. Зокрема, він сказав, що йдеться про закладення правових основ функціонування розвідувального співтовариства України – сучасної моделі розвідки, в основу якої покладено можливість поєднання та розвитку інституційних і спільних спроможностей усіх складових сектору безпеки і оборони. До того ж, закріплення релевантного правового статусу розвідувальних органів, з чітким розмежуванням сфер їхньої діяльності у визначенні завдань. Експерт додав, що акцент слушно зроблено на повноваженнях, пов’язаних з електронним перехопленням, моніторингом телекомунікацій, спеціальною обробкою інформації, кіберрозвідкою, іншими можливостями на основі новітніх технологічних рішень. Це, на його думку, вкрай необхідно для отримання достовірної розвідувальної інформації в умовах збройної агресії Росії проти нашої держави.

Бадрак також у своєму коментарі наголосив на виключній важливості унормування загального порядку організації та здійснення розвідувальної діяльності. Зокрема, введення у правове поле повноцінного інституту розвідувальних заходів та розвідувальних справ, фіксацію питань юрисдикції і визначення спеціальної процедури отримання дозволу суду на проведення розвідувальних заходів, які передбачають втручання у приватне спілкування. А також, на його переконання, Закон заклав підґрунтя для ефективного прикриття розвідувальної діяльності, сил і засобів розвідки, забезпечення власної безпеки. «Це в умовах функціонування ще досить політично неоднорідного українського суспільства забезпечить мотивацію професійних розвідників та дозволить збалансований розвиток кадрів, в тому числі, з числа осіб, залучених до конфіденційного співробітництва, а в цілому посилить гарантії соціального захисту персоналу розвідувальних органів», – сказав директор ЦДАКР.

Співбесідник ІА ОПК також вважає, що законодавчий акт дозволить перейти розвідувальним органам до гнучкої системи відбору та управління персоналом, а також врахувати особливості організації і здійснення розвідувальної діяльності в умовах «гибридної війни», в тому числі, на тимчасово окупованих територіях та в районах бойових дій.

Як відомо,проєкт Закону 21.07.20 був переданий у Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони і розвідки (для підготовки до повторного другого читання) як пріоритетний у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції. На базі Комітету з 11.11.19 функціонувала робоча група, до складу якої були залучені розвідувальні органи України, СБУ, Апарат РНБО України та ін.

За результатами наради під головуванням прем’єр-міністра України 25.08.20 (№ 2607/у від 31.08.20) у контексті підготовки до 22-го Саміту Україна – ЄС та засідання Ради асоціації доручено забезпечити прийняття проекту Закону до 01.12.20, а до цього – кожні два тижні інформувати КМУ про стан його розгляду. Крім того, проєкт Закону за посередництва Офісу зв’язку НАТО в Україні регулярно опрацьовувався і в кінцевій редакції отримав цілком позитивні висновки експертів провідних країн-членів Альянсу, Женевського центру управління сектором безпеки (DCAF).

Законопроект було схвалено в цілому як Закон України Верховною Радою України 17.09.20.